Экологическая группа "Печенеги"

Бо держава в ОРДЛО вугілля брати заборонила, а документи в нас всі в порядку!»
З 2016 року молокозавод ТОВ «С-Транс» (торгова марка «Хуторок») труїть своїми викидами мешканців навколишніх будинків Змієва.
Мешканці у відповідь, зрозуміло, четвертий рік на сморід і кіптяву на випраних речах скаржаться в усі інстанції - примітно, як на ці скарги реагує підприємство та влада.
Яскравий приклад такої реакції надала голова Зміївської райради Т. Тимофєєва: вимогу містян розглянути діяльність «С-Трансу» на екологічній комісії райради вона переслала «С-Трансу», його відповідь (що все нормально, комісію турбувати ні з чого) - містянам. І на тому заспокоїлася.
А ось відповідь підприємства - реакція його гендиректора Ю. Коваленка - є набагато цікавішою.

Директор Національного природного
парку "Святі гори" Сергій Приймачук

Міністру енергетики та захисту довкілля України

Декілька років Святогірська міська рада намагається забудувати велику ділянку заплавних луків - одного з найменш поширених в Національному природному парку "Святі гори" (Донецька область) різновидів ландшафту. Зараз вона планує створити тут на 20 гектарах цих луків "спортивний парк із олімпійською спортивною базою". До цього планувалася "база олімпійського резерву", дачне містечко та інше. В подібних намірах місцевої влади нічого дивного нема – час від часу такі спроби робляться по всій Україні. Дивним є те, що цей проект лобіює директор національного парку - Сергій Приймачук.

Майже п’ять років припинення державного екологічного контролю принесло очікувані результати – в нас тепер, мабуть, тільки шевські майстерні довкілля не забруднюють. Всі інші – в кого скільки виходить, той стільки і викидає… - все можна, бо лібералізація бізнесу!
Зміївський молокозавод ТОВ «С-Транс» (торгова марка «Хуторок») не такий вже і великий – усього 150 тонн на добу виробляє своїх «хуторків». Але «малий клоп та смердючий» - з 2016 року це підприємство умудряється не давати життя цілому мікрорайону Змієва.

Відвідування комунальниками 4 квітня цього року звалища біля ТОВ «Харків-еко» стало датою його офіційного визнання. До того звалювання тут відходів, подібних до тих, що «Харків-еко» обіцяє утилізовувати, фіксували тільки активісти.
Згідно із повідомленням Інтерактивної мапи Мінпприроди, «На підставі п. 4.2.20 Правил благоустрою території міста Харкова, керівництво ТОВ «Харків-Еко» повідомлено про необхідність приведення прилеглої до підприємства території до належного стану». Ну, як керівництво «Харків-еко» може сприйняти таку вказівку, передбачити було не важко: що є, все прикопати!

Жалісливий мер Харкова, відомий захисник дерев в місті, на останній сесії висловив побоювання з приводу «реліктових дерев», яким нібито загрожує подальша експлуатація фонтану Каскад.
Очевидно, що небажання його відновлювати є просто нічим не обґрунтованою примхою чиновників, які ніколи не прагнули враховувати і поважати думку харківців.

Своєю діяльністю ми порушуємо екологічний і водний баланс, знищуємо природні ландшафти і біорізноманіття – руйнуємо те саме довкілля, яке необхідне для нашого існування. Зрозумівши це, людство більше ста років б’є себе по руках – обмежує свій негативний вплив на найбільш цінних природних територіях, заповідуючи їх. Але те, що є корисним для загалу, суперечить інтересам окремих з нього – тих, чию діяльність заповідання обмежує. Тому господарники завжди протидіють йому.

Ситуація навколо звалища небезпечних відходів біля ТОВ «Харків-еко» потрохи продовжує розкручуватися.
Наше звернення, подане через Інтерактивну мапу, Мінприроди переслало Харківській ОДА, вона - міськраді, екоінспекції, продспоживслужбі і поліції. 1 квітня службовці Департаменту комунального господарства спробували обстежити звалище, але на його територію потрапити не змогли. Що й не дивно – всі в’їзди на неї, крім як з боку «Харків-еко», перериті. Тому екскурсію на звалище провели їм ми.

8 жовтня минулого року ТОВ «Харків-Еко» заявило про намір створити на Немишлі підприємство з переробки ртутних відходів.
13 березня на ділянці, яка межує з його територією, і проїзд на яку є тільки з неї, були знайдені купи небезпечних відходів.
16 березня про виявлене несанкціоноване звалище ми повідомили Мінприроди

Пилюка, якою ми дихаємо навесні, насправді, є піском, яким зимою видалявся сніг.
На вулиці вже +11, і снігові заноси, на яких ми два місяці ламали ноги, поступово починають забуватися. Але наслідки харківського прибирання снігу (того, який ще прибирався!) ми відчуватимемо ще з місяць - поки не розгорнеться листя, а весняні дощі не позмивають з вулиць пилюку…
Проблема в тому, що сніг у нас прибирають “піскосумішшю” - 80% піску на 20% солі. Вона роз’їдає взуття і покришки автівок, а

Ряд будівель на передньому
плані – ТОВ «Харків-еко».

15 березня, в таборі Сонячний (Білгородське шосе, П'ятихатки) відбудуться громадські слухання щодо планів ТОВ «Харків-Еко» створити в Харкові підприємство з переробки ртутних відходів. Початок слухань о 12.45.
Інформація для нинішнього обговорення міститься в Звіті «Харків-еко» з оцінки впливу на довкілля – зрозуміло, що в ньому - як і будь-яке інше підприємство в такій ситуації - воно обіцяє, що нічого страшного його діяльність не спричинить. Можна повірити йому на слово, а можна оцінити, наскільки йому можна вірити – подивитися, як воно працює зараз.

Сніг вбирає в себе забруднювачі – тому в місцях, куди його скидають, забруднення зростає. Наприклад, якщо сніг (із викидами, які він накопичив в собі) з площі 100х100 м звалили на ділянці 10х10 м – забруднення під цією сніговою горою зросте в 100 разів – проста арифметика!

«Зелений щит» по Академіка Павлова і Леся Сердюка міськвиконком вирішив знищити остаточно.
Дерева уздовж цих вулиць захищали мешканців від викидів автотранспорту. Причому, враховуючи відстані від будинків до проїжджої частини, такий захист могли забезпечити тільки пірамідальні насадження – невисокі розлогі дерева багатоповерхівки від викидів не прикриють, високі втиснути там нема де.

Систематичне неприбирання снігу приносить багато складнощів кожному з нас. І, зрозуміло, що кожний із нас хоче, щоб ця ситуація змінилася на краще.
На такі зміни була спрямована петиція за цивілізоване прибирання снігу в Харкові. Ми намагалися запустити її на сайті міськради, але вона була там заблокована – тому підписи під нею збиралися на наших власних ресурсах.

Посилити прибирання та вивезення снігу у Харкові

Тиждень адвокат Грановський і інші «любители Харькова» розганяють по Фейсбуку ролік про начальника ділянки СКП «Зеленбуд» Віктора Сірого: «На таких людях держится вся страна!», «Герои нашего города», «Те люди, которым мы благодарны».
Пересічні ж харківці дотримуються прямо протилежної думки - і справа тут не в пані Сірому особисто.

В 2018 році діяльність Організації здійснювалася, переважно, за трьома напрямками: «Моє місто – мої дерева!» (кампанія проти варварської обрізки дерев в Харкові), «Довкілля об’єднаних громад» (допомога громадам Харківської області у вирішенні їх екологічних проблем) і «Наше спільне довкілля» (допомога активістам у вирішенні екологічних проблем).

26 грудня розпочатий збір підписів проти розміщення в Харкові підприємства з переробки ртутних відходів. Планована потужність підприємства – 2,5 тони ртуті на рік. Приблизно стільки же могла виробляти «Микитртуть» - а як виробляла, можна подивитися на світлинах 2011 року.

Або чи місце лосю в Червоній книзі?
Мисливців в Україні 600 тисяч – близько 1,5 відсотків населення. Вони постійно апелюють до права кожного користуватися природними ресурсами, і тваринними в тому числі. Але це користування можна здійснювати різними шляхами – можна, вбиваючи тварин, можна – милуючись ними як невід’ємною часткою нашої природи.
98,5% громадян України саме так їх і використовують, і при цьому терплять різні негаразди від 1,5%, які хочуть їх використовувати на свій смак.
Якась, по великому рахунку, ненормальна ситуація.

Два місяці тому на території колишнього “Серпа і Молота” прокуратура виявила приватне несанкціоноване звалище: сотні тон побутових, будівельних і небезпечних відходів, ніякого контролю і податків, 100 кузовів на день по 100 грн. за кожний, пилюка й сморід для місцевих мешканців і забруднена вода в свердловинах нижче за течією Немишлі.
Зараз, коли після скандалу минуло два місяці, на звалище потрохи додаються нові відходи, розсипаються на всі боки і потім укриваються землею.

Даний реєстр ведеться з осені 2018 року і складається з інформації, що міститься в актах обстеження зелених насаджень комісії по обстеженню зелених насаджень, що підлягають видаленню на прибудинкових територіях житлових будинків комунальної власності, ОСББ, ЖБК, ЖК, приватного сектору м. Харкова і міської комісії з обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню на території м. Харкова, а також – відповідних тендерів.
Місця обрізки та видалення зелених насаджень розташовані в порядку прийняття відповідного рішення – підписання акту чи укладання договору за тендером (спочатку давнішні). В легендах до світлин зроблені посилання на відповідні документи.

Актуальне для всього світу поводження з відходами у нас розуміється достатньо оригінально: можна створити приватне звалище, можна легалізувати несанкціоноване, можна поступити більш традиційно - «піднімати» відходами земельну ділянку.
Саме так в Черкаських Тишках (Харківський р-н) використовують побутові та будівельні відходи власники Тишківського м’ясокомбінату.

Цієї весни проти забудови частини Саду Шевченка під паркінг харківські митці провели низку акцій – «еконцертів». Під час одного з них на ділянці саду, яка межує із територією забудови, і на якій з початком будівництва були знесені дерева, протестувальники висадили дерева.
Очікувано, що на плани міськради стосовно паркінгу ці акції ніяк не вплинули – він як будувався, так і будується. Цікаво, що «еконцертівські» саджанці були знищені, а на їх місці висаджені нові…

27 листопада Окружний адміністративний суд м. Києва скасував наказ Міністра екології та природних ресурсів щодо включення до Червоної книги України лося. Низка природоохоронних і зоозахисних організацій цим рішенням обурилися, мисливці ж навпаки - активно підтримали його.
Ми категорично підтримуємо внесення лося до Червоної книги України,
сподіваємося, що Міністр екології виконає свою обіцянку щодо апеляції на рішення адмінсуду,
і на справедливість апеляційного суду, який розглядатиме цю справу.

Чутки про те, що харківські комунальники під виглядом благоустрою заготовляють деревину, ходять постійно. Ситуація, яка трапилася під час зносу дерев на Тракторобудівників, 130-б свідчить на користь цих чуток.
За нашою порадою, мешканці будинку зажадали від рубачів показати наряд на проведення робіт і рішення міськвиконкому або акт на знос дерев (приклад акту). У тих на руках виявився тільки акт - за яким можна було знести 1 дерево. При цьому вони встигли знести аж 4, і готувалися до рубки інших.

Поводження з відходами давно стало однією з найболючіших екологічних проблем України. Найвідоміший приклад цього - львівські Грибовичі - став відомий через загибель під час пожежі на ньому людей. На безлічі інших «грибовичів» таких трагедій поки що не відбувалося, тому досі вони і не опинялися на слуху - але процеси, які можуть привести до біди, на них тривають. Наприклад, на Харківщині - на Новодолазькому звалищі твердих побутових відходів.

Великобурлуцький суддя Микола Риков відмовився повертати селянам громадське пасовище.
Подробиці – в коментарі адвоката селян Семена Балабая.

Харківський міськвиконком планує знести ці дерева через те, що вони нібито «аварійні, сухостійні і уражені омелою». Насправді це абсолютно не так. Деталі - в поясненні старшого викладача кафедри ботаніки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Юрія Бенгуса.

Планувалося обрізати 6 дерев, обрізано 30, 5 з них вже всохло, 2 досихають.
В кварталі навколо 94 школи (Плеханівська, 151 біля перехрестя з вул. Морозова) дерева упорядковувалися впродовж 2011-2018 років. За двома актами обстеження зелених насаджень (2015 і 2018 року) тут було мало було обрізано 6 дерев, в реальності було обрізано 30, 5 з них вже всохло, 2 досихають.

У 2016 р. мешканець Пісочина (Харківська область) Євген Гончаренко придбав на березі ріки Уди земельну ділянку. За документами - для ведення приватного селянського господарства, в реальності – для влаштування приватного сміттєзвалища.

Планувалося обрізати 1 дерево, обрізали 11, з них всохло 5…
Актом обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, від 05.09.16, на парному боці Молочної від будинку № 6 до будинку № 20 планувалося обрізати 1 дерево. В реальності обрізано було 11, п’ять з них вже всохли…

Інші досихають.
Наші градоначальники регулярно стверджують, що обрізка дерев "під стовп" страшне тільки спочатку - з часом дерева обростають, викидають нові гілки, одним словом, "омолоджуються".
На центральній алеї Парку Машинобудівників (кол. Артема) 32 клена були обрізані в квітні 2017 року – за два роки (точніше, за два вегетаційних періоди) чотири з них вже всохли…