Скільки агресивна меншість диктуватиме волю пасивній більшості?
Або чи місце лосю в Червоній книзі? А коментарі до допису ще показовіші!
27 листопада Окружний адміністративний суд м. Києва скасував наказ Міністра екології та природних ресурсів щодо включення лося до Червоної книги України.
2 грудня ми опублікували своє бачення, що хорошого в цьому рішенню нічого нема, і отримали на нього купу лайків і поширень – від кого завгодно, крім мисливців. Вони стверджували, що все навпаки – цей вид можна зберегти тільки якщо продовжити на нього полювати.
Мисливців в Україні 600 тисяч – близько 1,5 відсотків населення. Вони постійно апелюють до права кожного користуватися природними ресурсами, і тваринними в тому числі. Але це користування можна здійснювати різними шляхами – можна, вбиваючи тварин, можна – милуючись ними як невід’ємною часткою нашої природи.
98,5% громадян України саме так їх і використовують, і при цьому терплять різні негаразди від 1,5%, які хочуть їх використовувати на свій смак.
Якась, по великому рахунку, ненормальна ситуація.