Мабуть, у кожного з нас є "свій" ліс – де, бігаючи, укріплюєш здоров’я, гуляєш з дитиною, або куди просто наїжджаєш на вихідні – ліс, що дорогий Вам. Для мешканців Високого Харківського району таким лісом є масив, що зберігся прямо посеред їх селища.

Після Сєні-моджахеда російська блогосфера породила Арсена-підпалювача. Фантазія ватних пропагандистів дійсно не має меж.
Як нам стало відомо, на сайті із демонстративною назвою nepravda.in.ua (обіцяють "Только правдивые новости России, Украины и всего Мира"…) був опублікований пасквіль Сергія Топка "Харьков в огне. Аваков дал добро", в якому члени Екологічної групи "Печеніги", зокрема, Віталій Затенко, звинувачують Міністра внутрішніх справ в кришуванні ділків, які під виглядом пожеж знищують ліси на Харківщині і в Чорнобильській зоні.
З приводу цього заявляємо, що ніяких інтерв’ю "неправдам" ми не давали, а фактів про причетність А. Авакова до незаконних оборудок лісу ми не маємо.

Нагадуємо, що 27-28 лютого 2015 року в Миколаївській області на територіях національного природного парку "Бузький Ґард" і регіонального ландшафтного парку "Гранітно-Степове Побужжя" відбулася порубка зелених насаджень, якою природно-заповідному форду була нанесена шкода в розмірі 1.091.424,5 грн.
Браконьєри на цьому не зупинилися: в липні на цій же ділянці з використанням важкої техніки (бульдозеру жовтого кольору, марки Т-130) знімався трав’яний покрив і видалялися пні – чим знищувалися речові докази, а місце вчинення кримінального правопорушення приводилось у стан, непридатний для проведення
слідчих дій.

В Миколаївській області гальмується розслідування браконьєрської порубки на території національного природного парку "Бузький Ґард" і регіонального ландшафтного парку "Гранітно-Степове Побужжя" - якою була заподіяна шкода в розмірі 1.091.424,5 грн.
Примітно, що ця рубка відбулася на земельній ділянці, наданій в оренду депутату Арбузинської райради Юрченку О.О., та поруч з нею. Активність в кабінетах керівництва Миколаївської облдержадміністрації його та депутата Миколаївської облради Травянка В.І. співпала з гальмуванням даної справи місцевими правоохоронцями...

В апреле мы писали о том, как в Саржином Яру были уничтожены одни из последних старовозрастных дубов Харькова.
Необходимость рубить деревья для очистки участка под ЛЭП-100 вызывала большие сомнения, на самих уничтоженных деревьях никаких признаков болезней или усыхания не было, поэтому, по нашему мнению, никаких законных оснований эта рубка под собой не имела. Для выяснения всех ее обстоятельств и наказания виновных мы обратились в Харьковское городское управление милиции и экологическую инспекцию.

16 апреля, в рамках программы ФЛЕГ-2 в представительстве Мирового банка в Киеве, состоялся круглый стол по проблеме законодательного регулирования рубок. В нем приняли участие представители Государственного агентства лесных ресурсов Украины и региональных управлений лесной отрасли; Министерства агрополитики и продовольствия, Министерства экологии и природных ресурсов, Программы ENPI-FLEG, общественных организаций - Национального экологического центра Украины и Экологической группы «Печенеги»; научных учреждений, государственной сельскохозяйственной инспекции и др.

Как мы сообщали 31. 03. 14, в конце марта этого года на склонах Саржиного яра выше ЛЭП-100 было вырублена масса дубов – на протяжении 1 километра

За прошедшее время харьковские журналисты,выяснили, что о вырубке старовозрастных деревьев в балке Саржин Яр горисполкому Харькова известно. Пресс-служба горсовета заявила, что данная рубка проводилась по требованию АК «Харковоблэнерго», однако энергетики опровергли эту информацию, заявив о том, что никаких заявлений просьб и т.п. по поводу сноса деревьев они не делали.

В последние годы лесопарковый массив Харькова подвергается разорению. Практически каждый год остатки нагорной дубравы, существовавшей в этих местах задолго до появления нашего города, тают как лед на солнце. Виной тому варварские дерибаны земель харьковским городским советом и такие же рубки с целью наживы. Этот год не стал исключением – «под топор» легли 300 столетних дубов!

Серая неясыть - житель
Гомольшанской лесной дачи.

Идея заповедать Гомольшанские леса родилась еще в конце XIX века – после чего весь ХХ век ушел на бесплодные попытки ее реализовать. Одна из них была предпринята в 70-е годы – когда на территории, где харьковские ученые предлагали создать национальный парк, в виде компромисса был организован ландшафтный заказник "Гомольшанская лесная дача". Когда, наконец, в 2004 году национальный природный парк "Гомольшанские леса" был создан, большая часть "Гомольшанской лесной дачи" вошла в него, меньшая же до сих пор существует в статусе ландшафтного заказника. Вот о ней сейчас речь и пойдет.