Затримання Трахтенберга

3 серпня на хабарі був затриманий раніше судимий за бандитизм заступник директора Нижньодністровського національного природного парку Володимир Трахтенберг. За повідомленням прес-центру СБУ, "Зловмисник систематично отримував від підприємців неправомірну вигоду за неперешкоджання господарській діяльності і ослаблення контролю за виловом риби".
Оскільки в цьому вимагательстві були задіяні й інші службовці парку, СБУ провело обшуки не тільки у Трахтенберга, а й в конторі установи та у її нинішнього керівника - в.о. директора Олександра Шпінова. Зараз слідство триває.

Про "дивні" критерії, за якими Міністерство екології та природних ресурсів відбирає керівників для своїх заповідних установ, писалося вже чимало. Одним з таких прикладів є Нижньодністровский національний природний парк.
1 грудня 2015 року тодішній його директор, М. Роженко - кандидат наук, який півжиття досліджував дністровські плавні і брав участь в створенні цього парку, "у зв’язку із закінченням терміну дії контракту" був звільнений. "З урахуванням пропозиції Голови Одеської обласної ради", виконувати обов’язки директора парку став колишній заступник начальника Маяцького природоохоронного відділення цього парку О. Шпінов, що восени 2015 року звільнився з парку.

Питання в назві риторичне.
Мінприроди пишається, що керівники її установ призначаються на відкритих конкурсах – "прозоро і демократично". Щодо прозорості нічого не скажеш – співбесіду кадрової комісії із кандидатом на посаду кожний бажаючий може подивитися і on-line, і в запису, а ось демократичності на цих конкурсах і близько нема.
Звідки така впевненість? Через те, що рішення конкурсної комісії нелогічні і приймаються за лаштунками, на непублічних засіданнях – яких ні в яких ютубах не подивишся. Тому й виникає питання, хто приймає їх в дійсності – комісія чи хтось за неї.
Дуже яскраво це ілюструють два останніх конкурси – із призначення директорів національного парку "Тузловські лимани" і Нижньодністровського національного парку та природного заповідника "Ґорґани".

Одвічною дилемою нашого природно-заповідного фонду є питання - ким має бути директор заповідної установи: екологом чи управлінцем? Якщо людина не знається на екології – не буде розуміти, що і як вона повинна охороняти, якщо не вміє керувати – не зможе вирішити проблеми установи. В одній людині ці якості поєднуються вкрай рідко.
У Миколи Роженка присутні обидві. Але й він Мінприроди не влаштовує.

Половину життя Микола Васильович зв’язав з плавнями Дністра: наукові дослідження в них він почав вести ще у 80-х, в кінці нульових брав участь в створенні Нижньодністровського національного природного парку, в 2009-2014 рр. - був заступником директора цієї установи (http://dnisterpark.od.ua/index.php/2-uncategorised#).