Харківській обласній раді

Вслід за Мінприроди, Харківською облдержадміністрацією, її Департаментом містобудування та архітектури і Управлінням культури і туризму, Харківським національним університетом ім. В.Н. Каразіна, а також - громадянами, які зверталися до вас з цього приводу,
просимо Харківську обласну раду ініціювати передачу парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва "Наталіївський", а також – об’єктів комунальної власності, що знаходяться на його території разом із земельною ділянкою, Національному природному парку "Слобожанський".

Поки Харківська облрада саботує передачу Наталівського парка Слобожанському національному парку, перший неухильно втрачає свої пам’ятки.

На світлинах - колишня садиба цукрозаводчика Харитоненка, названа на честь його доньки Наталії. Знаходиться вона під Краснокутськом біля Володимирівки. Маєток був створений під середньовічний замок, і хоча останні 100 років майже не доглядався – був радгоспом і протитуберкульозним санаторієм, – гроші на архітекторів і ландшафтних дизайнерів мільйонер витратив недаремно. Незважаючи на століття руйнування, його творіння і досі вражає своєю красою.

Другий рік комусь дуже свербить зняти Олександра Мотляха з посади директора Національного природного парку "Слобожанський".
Почалось все з того, що восени минулого року нібито мешканці Краснокутська повідомили народного депутата І.В. Мосійчука про безліч мотляхівських безчинств – про "хаос щодо порушення вимог законодавства", який той коїть, звісно, для "збагачення за рахунок надбання всього Українського народу".

68 активістів і представників громадських організацій звернулися до Міністра екології та природних ресурсів України з проханням залишити керівником Національного природного парку "Слобожанський" Олександра Мотляха.

Наразі відсутність землі вже створює парку проблеми: зі службою охорони - яка начебто дублює функції лісової охорони лісгоспу і тому даремно витрачає державні кошти. Формальна непередача землі парку у користування унеможливлює проведення ним природоохоронних заходів: фактично землі у парка нема, тож і заходи йому проводити ніде. Вирішити це питання можна тільки на рівні Агенції лісових ресурсів та Мінприроди.

Ріка Мерла отримала назву від давньоруського слова «мерети» (помирати), назва пов’язана з слабкою течією ріки.
Вікіпедія

20-21 травня нижче по течії від Богодухова ріка Мерла перетворилася на справжню ріку смерті – її водна гладь рясно вкрилася загиблими рибами та іншими водними тваринами. А сама вода в річці - каламутна, темно-сірого кольору - придбала кислуватий хімічний запах.

Дворічанський та Слобожанський національні парки були створені 11 грудня 2009 року – і в грудні цього року святкують свій перший ювілей.
Хоча п’ять років строк і невеликий, але це строк становлення, за який обидві природоохоронні установи сформували колективи і розпочали свою діяльність: охоронну, наукову та еколого-виховну. Фактично – за який вони дійсно стали національними парками.
І такий рубіж - самий час підвести перші підсумки – про них, про свої досягнення, працівники цих установ розповіли під час ювілейного круглого столу, виступи та презентації якого ми і пропонуємо вашій увазі.

Міністру аграрної політики і продовольства України
Швайці Ігорю Олександровичу

Відкрите звернення
Шановний Ігор Олександрович,

Наша країна переживає важкі часи - попередня злочинна влада за роки безладу майже знищила систему державного управління, залишивши за собою купу невирішених питань. Одним з них є збереження національного природного надбання, а саме, нормальне функціонування національних природних парків та заповідників.

В течение 2009-2010 годов Президентом Украины был создан ряд национальных парков. Восемь из них созданы на землях лесного фонда. Однако, без официальной передачи земель в пользование, парки — не хозяева на своей земле. У них нет возможности выполнять природоохранную, научную и образовательную работу в полной мере.

Неоднократно мы обращали внимание на эту проблему ("Разорвать заколдованный круг вокруг земель Слобожанской нацпарка").

Байбак в Двуречанском
национальном парке

5 сентября состоялись научно-технические советы (НТС) двух национальных парков Харьковской области - "Слобожанского" и "Двуречанского". Их новшеством стало совместное проведение данных мероприятий, и этот опыт, можно сказать смело, удался. Такое совмещение не только сэкономило время, но и позволило администрациям обоих учреждений обменяться опытом в решении множества проблем, встающих перед этими молодыми национальными парками (напомним, что оба они были созданы в 2009 году).

Відкрите звернення Начальнику Харківського управління лісового та мисливського господарства

Шановний панове!

Одним з найбільш турбуючих природоохоронну громадськість питань є охорона заповідних лісів. В цьому до себе особливу увагу привертають об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - саме вони є осередками розвитку заповідної справи. На Харківщині одним з таких цінних охоронних об’єктів є національний природний парк (НПП) "Слобожанський" - створений Указом Президента України № 1047/2009 від 11 грудня 2009 р. Основними його завданнями є збереження цінних лісових комплексів, проведення наукових досліджень, екологічна освіта та розвиток зеленого туризму.

Обычный человек под лозунгом: "Лес – наше богатство!" – подразумевает его природную ценность – место, где можно отдохнуть, вековые деревья, щебет птиц, грибы с ягодами, и тому подобное. Наши лесники более прагматичны, и понимают это высказывание буквально: "богатство" – это то, на чем можно, и следует заработать. Именно из-за таких расхождений в подходе к лесам лесные хозяйства у нас всегда были наиболее последовательными борцами с лесными резерватами.
Слобожанский национальный парк лесной почти весь, и поэтому испытал на себе "бережное" отношение лесников еще до своего появления: пока согласовывалось его создание, ряд наиболее ценных участков будущего природного резервата был попросту вырублен. Но и потом от такого отношения он никуда не делся: лесники должны были передать парку землю, но игнорировали это. А если парковской землей распоряжается другое учреждение - как парку выполнять свои задачи? О какой охране природы при этом вообще может идти речь?

Шановні колеги!
Слобожанський національний природний парк був створений у 2009 році, в Краснокутському р-ні Харківської обл. Його історія багата битвами, складнощами і своїми героями. Наприклад, до його складу потрапили найцінніші землі, а сама територія парку не була повністю вирубана, багато в чому завдяки величезній роботі, проведеній Валерієм Ловчиновським.
Здавалося б, Указ Президента, яким було створено цей парк, дозволить зітхнути спокійно всім небайдужим до збереження природи. На жаль, вийшло далеко не так. Тільки в цьому році в парку запрацювала адміністрація, яка відразу ж зіткнулася з купою проблем. Найболючіша з них - земля. Згідно з Указом Президента, вся територія парку (5244 га) передається йому ж у користування. Все, здавалося, дуже просто, але куди там! Адже нацпарк підпорядкований Мінприроди, а землі, які йому передаються, зараз у лісового відомства. А воно, природно, віддавати їх бажанням не горить.

Міністру екології та природних ресурсів України Е.А. Ставицькому

Шановний Едуард Анатолійович!
Одним з основних напрямків екологічної політики нашої держави є розвиток заповідної справи. На Харківщині заповідні землі займають лише 2,3% загальної площі області. Тому кожен об’єкт природно-заповідного фонду має велике значення та знаходиться під пильною увагою громадськості. Одним з самих цінних природних резерватів є національний природний парк "Слобожанський". Він був створений Указом Президента України № 1047/2009 від 11 грудня 2009 р., – для збереження природних комплексів, наукових досліджень, екологічної освіти й розвитку туризму. Але на цей час свої функції в повному обсягу він виконувати не в змозі.

Живописные уголки природы, слабо затронутые антропогенным влиянием, сочетание на одной территории особенностей двух разных природных зон, Полесья и Лесостепи - все это национальный парк "Слобожанский"!
НПП "Слобожанский" расположен в Краснокутском районе Харьковской обл. на обоих берегах реки Мерла - на 5244 гектарах Гутянского лесного массива. Пойма реки разделяет парк на две основные части – на правом высоком бегу находится нагорная дубрава с небольшими участками луговых степей, левый берег представлен более пологими боровыми террасами. Целью создания парка было сохранить уникальную природу этих мест, которая совмещает в себе как привычные для нас дубравы, так и "полесские" болота, можжевеловые боры и густые ольшаники. Только капризом матери-природы можно объяснить существование такого экологического разнообразия на Слобожанищине.