Про "дивні" критерії, за якими Міністерство екології та природних ресурсів відбирає керівників для своїх заповідних установ, писалося вже чимало. Одним з таких прикладів є Нижньодністровский національний природний парк.
1 грудня 2015 року тодішній його директор, М. Роженко - кандидат наук, який півжиття досліджував дністровські плавні і брав участь в створенні цього парку, "у зв’язку із закінченням терміну дії контракту" був звільнений. "З урахуванням пропозиції Голови Одеської обласної ради", виконувати обов’язки директора парку став колишній заступник начальника Маяцького природоохоронного відділення цього парку О. Шпінов, що восени 2015 року звільнився з парку.

Питання в назві риторичне.
Мінприроди пишається, що керівники її установ призначаються на відкритих конкурсах – "прозоро і демократично". Щодо прозорості нічого не скажеш – співбесіду кадрової комісії із кандидатом на посаду кожний бажаючий може подивитися і on-line, і в запису, а ось демократичності на цих конкурсах і близько нема.
Звідки така впевненість? Через те, що рішення конкурсної комісії нелогічні і приймаються за лаштунками, на непублічних засіданнях – яких ні в яких ютубах не подивишся. Тому й виникає питання, хто приймає їх в дійсності – комісія чи хтось за неї.
Дуже яскраво це ілюструють два останніх конкурси – із призначення директорів національного парку "Тузловські лимани" і Нижньодністровського національного парку та природного заповідника "Ґорґани".

Одвічною дилемою нашого природно-заповідного фонду є питання - ким має бути директор заповідної установи: екологом чи управлінцем? Якщо людина не знається на екології – не буде розуміти, що і як вона повинна охороняти, якщо не вміє керувати – не зможе вирішити проблеми установи. В одній людині ці якості поєднуються вкрай рідко.
У Миколи Роженка присутні обидві. Але й він Мінприроди не влаштовує.

Половину життя Микола Васильович зв’язав з плавнями Дністра: наукові дослідження в них він почав вести ще у 80-х, в кінці нульових брав участь в створенні Нижньодністровського національного природного парку, в 2009-2014 рр. - був заступником директора цієї установи (http://dnisterpark.od.ua/index.php/2-uncategorised#).

8 квітня цього року Національна екологічна рада України виступила з вимогою призначити поза конкурсу, в тому числі, й директора Деснянсько-Старогутського національного парку О. Капірулю – як такого, що "пройшов атестацію у Мінприроди, має фахову підготовку та багаторічний досвід роботи у заповідній справі".

Національний природний парк "Синевир" є істинною природною перлиною Карпат. Його було названо на честь легенди Карпатських гір - знаменитого озера Синевир або Морського ока - найбільшого гірського озера в Україні. Глибина цього "ока" сягає 24 метрів, а вода в ньому не прогрівається навіть в самий спекотний день. Але туристу в Синевирському національному парку можна подивитися не лише його. Парк розкинувся на 43 тисяч гектар унікальних карпатських пралісів, де зростають та мешкають велика кількість рідкісних та ендемічних (таких, що є лише в Карпатах) рослин та тварин.

майстер-клас від Донецької облдержадміністрації
2 червня Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак опублікував на Фейсбуці пост, в якому висловив думку, що всі призначення керівників як природно-заповідних установ, так і інших організацій, треба проводити на відкритих прозорих конкурсах. Цей пост від головного "еколога" країни дуже надихав нас, адже саме 2 червня ми разом з активістами Краматорська збирались відвідати захід, який Департамент екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації назвав прозорим відкритим конкурсом на посаду директорів регіональних ландшафтних парків "Краматорський" та "Клебан-Бик".

В конце апреля этого года Департамент экологии и природных ресурсов Донецкой ОГА объявил конкурс по отбору кандидатов на должность директора регионального ландшафтного парка "Краматорский". Анатолий Гетьманенко – начальник службы охраны этого парка – один из претендентов на эту должность.

17 квітня, для припинення корупційних призначень в установах природно-заповідного фонду, ми звернулися до міністра екології та природних ресурсів і директорів декількох національних природних парків - "Святих Гір", "Слобожанського", "Пирятінського", "Великого Лугу" і Нижньодністровського - із зверненням, яким запропонували керівний склад установ природно-заповідного фонду (заступників директорів, начальників відділів) призначати відкрито, із залученням громадськості.
На сьогоднішній день на нього нам відповів тільки директор Слобожанського парку – який повністю підтримав ці пропозиції.

За 26 років незалежності в розвитку природно-заповідного фонду майже єдиним досягненням України стало збільшення кількості заповідних територій. В інших аспектах ця сфера потребує термінових змін. Так, однією з ознак демократичного суспільства є прозорість управління державними структурами - нажаль, в природно-заповідній царині ця система працює дуже вибірково та несистемно. Звідти некомпетентні керівники, порушення законодавства, відсутність наукового та рекреаційного розвитку установ.
Ми вважаємо що професійні керівники, що зараз працюють в заповідних установах, не матимуть жодних проблем з проходженням конкурсів. Зате відкритість таких конкурсів захистить установи від потрапляння до їх керівного складу випадкових осіб – без досвіду, без навичок, без бажання займатися цією справою - які йдуть на ці посади лише задля використання службового становища для своїх цілей.
Ця ситуація має бути змінена!