Кому заважає директор Слобожанського нацпарку?
Другий рік комусь дуже свербить зняти Олександра Мотляха з посади директора Національного природного парку "Слобожанський".
Почалось все з того, що восени минулого року нібито мешканці Краснокутська повідомили народного депутата І.В. Мосійчука про безліч мотляхівських безчинств – про "хаос щодо порушення вимог законодавства", який той коїть, звісно, для "збагачення за рахунок надбання всього Українського народу".
Під час розгляду цієї скарги з’ясувалося, по-перше, що крім одного факту все написане є примітивним наклепом (єдиний факт був також використаний для наклепу - про це дивіться далі). По-друге - що перший, хто "підписав" цей лист (і логічно було припустити, що і ініціював його), нічого такого не робив, ніяких претензій до парку не має, а додані до листа нардепу підписи дійсно збирав власноруч - але під листом до місцевої влади за капітальний ремонт дороги. Хто їх приткнув під лист до нардепу, з’ясовано так і не було.
Минув рік, 15 грудня у Олександра Дмитровича закінчувався контракт, і в листопаді на нього в Мінприроди прийшов наклеп, тепер – з боку "Національної асоціації сприяння боротьбі з корупцією та посадовими злочинами". Ця скарга повністю ідентична наклепу, що пішов на Мосійчука: порівняйте самі - ідентичні місця в обох листах залиті однаковими кольорами:
Таке можна висосати с пальця на будь-який український нацпарк - навіть не знаючи, де він знаходиться. Досить переписати з Закону України "Про природно-заповідний фонд" побільше формулювань про завдання національних парків і компетенції їх адміністрацій, та ствердити, що адміністрація певної установи всі їх порушує. Всі. Просто всі – адже так все виглядає страшніше.
Спростування цих взятих зі стелі звинувачень дивіться в листі Парку до Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду:
(а докладніше про його діяльність та успіхи – тут).
До речі, відсутність порушень, в яких оговорювався Парк, була підтверджена і компетентними установами: "По вказаних фактах в 2016 проводилися перевірки Краснокутським відділом Дергачівської прокуратури Харківської області, Краснокутським ВП Валківського ВП ГУНП в Харківській області, Департаментом екології та природних ресурсів Харківської області. Під час проведення перевірок жодний факт не знайшов свого підтвердження" (з листа О. Мотляха Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду).
В обох зверненнях вказується, що "на даний час, окрім іншого також вирублено цінних дерев у кількості 13 шт, чим заподіяно державі шкоди у розмірі 87442 грн." (за листом "антикорупціонерів"). Ця рубка дійсно була - пеньки від неї служба охорони парку виявила 8 грудня 2015 року - вона повідомила про неї місцевий відділок поліції, той за цим фактом порушив кримінальне провадження.
Наше законодавство передбачає, що відповідати за такі "недогляди" повинний користувач ділянки, на якій вони відбулися. Згідно Указу Президента Слобожанський парк створювався на 5244 гектарах, якими до того користувалося Гутянське лісове господарство - але воно на той момент вимоги Указу ігнорувало і землю заповідній установі не передало. А тому відповідальність за неприпинення цієї браконьєрської рубки і лягала на лісників.
Але не тут-то було! – Держекоінспекція в Харківській області цю рубку перевиявила - після чого, разом із Харківською обласною прокуратурою, намагалася "повісити" шкоду від неї, 87442 грн., на парк. За рік судової тяганини парк начисто зняв з себе всі звинувачення – збитки відшкодовувати довелося-таки Гутянському лісгоспу. |
В епопеї навколо цієї рубки багато цікавого: наприклад, що зазвичай імпотентна в перетинанні порушень екоінспекція в даному випадку спрацювала дуже професійно – під час планової перевірки Парку на 5244 гектарах як голку в сіні знайшла 13 зрубаних дерев. Цікавим є і намагання державних установ та авторів наклепів звинуватити невинного; і те, що Мосійчуку наклеп пішов в самий розпал судової тяганини по цій рубці; і що в обох наклепах сума збитків за неї точна вказана точно – і ця вказівка в них є єдиною конкретикою!
Як з’явився лист Мосійчуку, зрозуміло – його реальний автор сподівався, що в розпал судової тяганини він буде сприйнятий як "глас народу", який підтримує звинувачення парку з боку екоінспекції, а до перевірки справжності підписів руки ні в кого не дійдуть. Інша справа – із скаргою "Національної асоціації сприяння боротьбі з корупцією та посадовими злочинами" - під нею-то підпис заступника голови цієї організації п. Алєєва абсолютно реальний.
Коли ми за телефоном спробували з’ясувати у нього, які саме порушення лягли в основу їх скарги, він сказав, що так не пам’ятає – треба знайти документи, і запропонував показати їх на наступний день. На зустрічі він багато твердив, що в Слобожанському парку повно порушень, і Мотляху все одно не відкрутитися, однак замість обіцяних документів показав тільки текст звернення до Мосійчука (не копію звернення, а тільки текст з нього). На жодне з питань (наприклад, "Які саме заходи по впровадженню наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища Мотлях не вживає?") не відповів. А після питання "З якої незаконної діяльності Мотлях привласнює прибуток?" - не стримався, спитав, чи є в нас повноваження на такі питання (які повноваження? на що?) і пішов.
Звісно, можна вважати, що існують якісь місцеві мешканці, які настільки бояться директора парку, що і пікнути бояться, і що саме їх так бережно захищають "антикорупціонери". Однак в законодавстві ця асоціація обізнана непогано – вона проводить громадські експертизи діяльності органів виконавчої влади (http://dergachirda.gov.ua/page_173559, http://bliznuki-rda.kh.gov.ua/content/documents/38/3745/files/351.pdf), судилася з облрадою тощо. Та й наклеп на О. Мотляха писався людиною, яка закони читати вміє. А в те, що людина, яка має уявлення про юриспруденцію, може повестися на казочку з такою кількістю дірок, повірити неможливо.
Отже, кому заважає директор Слобожанського парку поки що не з’ясовано, а от хто втілює його бажання – цілком зрозуміло.
*
____________________
КОНТАКТ:
Шапаренко Сергій: тел. (066) 387-46-81, pe4enegy@gmail.com
Підготовлено ЕкГ "Печеніги": ми працюємо, щоб наше загальне майбутнє стало краще.