"Битва парків"-2
В листопаді минулого року ми порівняли утримання двох донецьких регіональних ландшафтних парків - "Краматорського" і "Клебан-Бика" - в цій "битві" впевнено переміг Краматорський парк:
"В парку видна робота по усім напрямкам: в охороні, екопросвіті, розвитку рекреації, вирішенню земельних питань, інформуванню громадськості. Для того, щоб РЛП "Клебан-Бик" досягнув планки, яку наразі завдає Краматорський, потрібно не тільки багато часу і коштів, а і реальне бажання його адміністрації". Департамент екології Донецької ОДА ж вважав навпаки - що "Краматорському" у "Клебан-Бика" ще вчитися і вчитися.
За два місяці, які минули з тієї публікації, позиція департаменту не змінилися – 5 січня цього року це показала прес-конференція нового очільника Краматорського парку І. Жирова, в якій взяв участь і директор Департаменту екології Донецької ОДА С. Натрус.
Судячи із поста "Восточного проекта", спікери цього заходу натякали на неефективне управління Краматорським парком у 2016 році: "Из областного экологического фонда на развитие РПЛ "Краматорский" в 2017 году планируется выделить 15 млн. грн. Такая же сумма выделялась и в прошлом году, но освоить ее так и не удалось".
Але вже 23 січня І. Жиров повідомив, що "на утримання регіонального ландшафтного парку "Краматорський" у 2016 році з обласного бюджету були затверджені асигнування у сумі 2319,7 тис.грн.", - тобто у 2016 році ні про які 15 мільйонів для Краматорського парку мова не йшла.
Крім цього: "Проживающие на территории парка олени раньше постоянно ходили голодными. Когда к их вольеру приближались посетители, животные выпрашивали хоть какую-то еду". А за офіційною інформацією адміністрації Парку, знов-таки, все відбувалося з точністю до навпаки: впродовж року тварини годувалися нормально. А "голодуючі" олені навіть "бембі" народили:
В зв'язку з цим всім напрошується два побажання: Департаменту екології - ретельніше ставитися до надання інформації - тим більше, що нашим законодавством за оприлюднення недостовірної інформації передбачена відповідальність... А краматорським журналістам – перевіряти те, що вони публікують. Активісти спірні факти змогли перевірити з легкістю - що заважало зробити це медійникам?
На відміну від Краматорського парку, Клебан-Бик про себе мало розводиться – з кінця минулого року чи не єдиною публікацією про його діяльність став відеосюжет краматорського AKMЦ: "Популярний на Донеччині об'єкт екологічного туризму втратив свою привабливість з початком конфлікту в регіоні. Сьогодні РЛП "Клебан-Бик" потроху повертає собі популярність. І хоча ще не сезон, втім, любителів посидіти з вудочкою вистачає".
Цей сюжет журналісти подали як "РЛП "Клебан-Бик" – мальовничі пейзажі, зимова рибалка, рідкісна флора і фауна", показав і пейзажі, і зимову рибалку. Можна тільки радіти, що до Клебан-Бика і навколишніх селищ, якій під час війни опинився біля самої лінії зіткнення, повертається мирне життя. Про рідкісну ж біоту парку розповіла керівник його відділу рекреації Тетяна Керносенко:
Отже, "сухий залишок" її розповіді: на території парку мешкають занесені до Червоної книги України махаон, подалірій, "неотруйна гадюка" полоз і ондатра, червонокнижних птахів в парку нема.
Щодо обох метеликів п. Керносенко абсолютно права: і махаон, і подалірій дійсно в парку є, і дійсно до Червоної книги України занесені.
Сягаючий метра, добре плаваючий і лазячий по деревах мишоїд, візерунковий полоз, дійсно занесений до Червоної книги, і дійсно неотруйний, але гадюкою він є настільки, наскільки кішка є собакою – це абсолютно різні види.
Ну, і ондатра. В сучасній, суцільно зміненій людиною Європі майже всі тварини мають певні охоронні статуси – бо майже всім ним в тому чи іншому ступеню загрожує зникнення. За виключенням пацюка, ондатри і ще декількох видів. Стосовно ондатри справа в тому, що ця тварина – не європейська. Її задля цінного хутра було завезено з Північної Америки (до України уперше – в 1944 році). Вона легко пристосовується до різних місць існування і швидко розмножується, а тому широко поширена і особливої охорони не потребує. Отже, і в Червоній книзі їй робити нема чого.
Дивно, що п. п. Керносенко вважає, що в Клебан-Бику нема червонокнижних птахів – згідно наукових даних, вони є, причому, чимало: скопа, гоголь, лунь польовий тощо.
 Візерунковий полоз
|
 Ондатра
|
 Шлюбний танець гоголя
|
 Скопа
|
І все б нічого – помилитися може будь-яка людина - але коли відверто хибну інформацію висказує особа, що за своїми посадовими обов’язками проводить екскурсії та лекції – це вже занадто. Тому якщо ваші діти почнуть розказувати вам байки на кшталт існування "неотруйних гадюк" - не валіть це на невгамовну дитячу фантазію, можливо їх просвітили співробітники РЛП "Клебан-Бик".
В листопаді, порівнюючи парки, у "Клебан-Бика" ми відмітили низький рівень еколого-освітницької діяльності – з наглядної агітації був усього один аншлаг, причому, зроблений абияк, активність в соціальних мережах – трошки більше одного поста на місяць. Цей ролик показав, що і екскурсії в цій установі знаходяться на низькому рівні. А опосередковано він підтвердив і наші сумніви стосовно виконання службою охорони парку своїх обов’язків: її головна задача – збереження природних комплексів, а якщо парк не знає, хто в нього мешкає, і кого він має охороняти – то кого він охороняє? Чупакабр?
Отже, за два місяці баланс між парками не змінився – по всіх показниках в цій парі продовжує вести Краматорський парк. Сподіваємося, що його новий директор І. Жиров не дасть установі втратити ці позиції, а "Клебан-Бик" свій рівень підтягне до рівня лідера.
*
____________________
КОНТАКТ:
Андрій Тупіков, ЕкГ "Печеніги": тел. (050)839-04-51, a.i.tupikov@gmail.com
Шапаренко Сергій, ЕкГ "Печеніги": тел. (066) 387-46-81, pe4enegy@gmail.com
Підготовлено ЕкГ "Печеніги", при використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.
