Національний природний парк "Синевир" є істинною природною перлиною Карпат. Його було названо на честь легенди Карпатських гір - знаменитого озера Синевир або Морського ока - найбільшого гірського озера в Україні. Глибина цього "ока" сягає 24 метрів, а вода в ньому не прогрівається навіть в самий спекотний день. Але туристу в Синевирському національному парку можна подивитися не лише його. Парк розкинувся на 43 тисяч гектар унікальних карпатських пралісів, де зростають та мешкають велика кількість рідкісних та ендемічних (таких, що є лише в Карпатах) рослин та тварин.
На разі на посаду директора цього національного парку оголошено конкурс - перед Міністерством екології та природних ресурсів постало непросте завдання - вибрати для одного з найвідоміших заповідних об'єктів України достойного керівника.
Серед українських природно-заповідних територій "Синевир" є однією із найпривабливіших. Лише за 2015 рік його відвідало понад 33 000 туристів з України та Європи, завдяки яким парк отримав 771 450 грн. прибутку - про які більшість українських нацпарків поки що і не мріє. Але, крім карпатської природи, в "Синевирі" туристи стикаються й з сміттям та чисельними торгівельними точками.
"Розвиток екологічного туризму" та "відпочинок без шкоди для природи" на папері по факту є полем гри для бізнесу. Як по дорозі до озера Синевир, так і на його берегах, усюди пропонують сувеніри та товари для туристів. Але питання законності їх розташування на території національного парку є сумнівним - як і вирішення проблеми вивезення сміття від найбільш популярного в парку місця – самого озера.

Виникає питання, чи дійсно парк займається лише охороною природи? Через нещадну "санітарну" вирубку тих ж самих карпатських пралісів "Синевир" є й найбільш скандально відомим парком. Фінансово-господарська перевірка його діяльності у 2014 році виявила незаконну вирубку, якою була нанесена шкода в півтора мільйона гривень. Для втілення таких рубок в парку використовуються самі різні корупційні схеми.
Ще однією приманкою для туристів та гордістю парку є реабілітаційний центр для бурих ведмедів, які постраждали від жорстких умов перебування в різноманітних звіринцях, цирках та приватних мисливських закладах. Тут такі ведмеді проходять реабілітацію, вони мають отримувати ветеринарне обслуговування, збалансоване харчування та належні умови проживання. І хоча на побудову центру Мінприродою було виділено 2 млн. 46 тис. грн., але будівництво та устаткування було проведено з порушеннями та "економією" коштів. На будівництві було використано більш дешеві матеріали, ніж були заявлені в проекті, мали місце завищені витрати. На даний час ведмеді отримують неповноцінний раціон та живуть в тісних вольєрах.

У зв'язку з вищенаведеним до директора парку "Синевир" Миколи Дербака виникає багато запитань. Місцеві активісти звертають увагу, що в нього є власна пилорама, що він бере участь в заготівлі заповідної деревини.
Але, не зважаючи на сумнівну репутацію директора та загальну ситуацію, "Синевир" не перестає отримувати на свій розвиток як мінприродівську, так і міжнародну грантову підтримку. Він брав участь в програмі "Збереження карпатських пралісів", а зараз є учасником шестирічного проекту німецького Банку розвитку Kreditanstalt für Wiederaufbau "Підтримка природоохоронних територій в Україні", який націлений на покращення ефективності управління природоохоронних територій та збереження їх екологічних цінностей. Бюджет цього проекту становить 14 млн. евро, він реалізується Мінприроди України в співпраці з Всесвітнім фондом природи WWF, Українським товариством охорони птахів, Франкфуртським зоологічним товариством та німецькою компанією AHT GROUP AG.
К.б.н. Богдан Проць, координатор WWF в Україні із природоохоронної роботи: "Цей проект - це ковток свіжого повітря для природоохоронних територій України, які знаходяться вже протягом тривалого часу у депресивному стані".
Можна подумати, що серед усіх природоохоронних територій України такі проекти найбільш потрібні найбільш заможним національним паркам - які крадуть ліс та мають більш ніж півмільйонні прибутки з туризму. А менш популярні та відомі заповідники і національні парки, як і раніше, не отримують нічого та існують за рахунок ентузіазму та героїзму своїх співробітників.
Саме тому не можна недооцінювати важливість проведення конкурсу на посаду директора національного парку "Синевир" - адже саме ним вирішуватиметься, чи обере парк шлях дерибану коштів чи сумлінної праці задля збереження перлини Карпат.
*
____________________

КОНТАКТ:
Марина Кривохижа, ЕкГ "Печеніги": тел. 0503275370, krivohigaya_marina@email.ua