Захист заповідних зон від "абсолютної заповідності": перший результат і нові плани кампанії
18 березня ми розпочали кампанію за захист наших заповідних зон від хибних законодавчих новацій, що базуються на інтерпретації Київським еколого-культурним центром концепції "абсолютної заповідності".
В рамках кампанії фахівці заповідної справи надсилали до Комітету з екології Верховної Ради України свої висновки стосовно кекцівської "абсолютної заповідності" та положень у законопроектах, які з неї витікають – в законопроекті 0916 ("Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо охорони тваринного світу)"), 0917 ("Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охорони біорізноманіття)") й 1665 ("Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охорони фауни, флори та посилення боротьби з браконьєрством)").
Усього, наскільки нам відомо, було надано 15 коментарів – від 14 установ природно-заповідного фонду й окремих фахівців (з цими коментарями можна ознайомитися за цим посиланням).
30 березня в рамках цієї кампанії був розпочатий збір підписів під зверненням "Ігнорування при законотворчості експертної думки призведе до руйнування заповідних зон". Його головною вимогою, як і висновків у більшості коментарів, була вимога призупинити новації до Закону "Про природно-заповідний фонд України" до їх найширшого обговорення в експертному і громадському середовищі. Це звернення підтримало 89 чоловік. 5 квітня ми відправили його адресатам, а також - окремо кожному народному депутату (підписи, які прийшли після цього терміну, є тільки на нашому сайті).
Верховна Рада наші вимоги проігнорувала - 9 квітня проекти законів 0916 і 0917 були прийняті, а 20 квітня - відправлені на підпис Президенту.
Коротку оцінку заповідних новацій цих законопроектів ми наводили в листі одному з народних депутатів:
Стосовно законопроекту 0916:
Доповнення ст. 15 Закону України "Про природно-заповідний фонд" фразою "підтримка природних спонтанних процесів і явищ" недоцільне.
Видалення зі статті 16 Закону України "Про природно-заповідний фонд" 2 абзацу: "виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними природними комплексами, а також здійснення заходів щодо запобігання змінам природних комплексів заповідника внаслідок антропогенного впливу - відновлення гідрологічного режиму, збереження та відновлення рослинних угруповань, що історично склалися, видів рослин і тварин, які зникають, тощо", - недоцільне.
Стосовно законопроекту 0917:
Доповнення статті ст. 32 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" частиною п’ятою: "Селекційний відстріл тварин у природних заповідниках забороняється", - недоцільне.
Доповнення ст. 18 Закону України "Про природно-заповідний фонд" частиною шостою: "Забороняється проведення рубок головного користування та всіх видів поступових та суцільних рубок, вирубування дуплястих дерев, а також добування піску та гравію в річках та інших водоймах у заповідній зоні біосферних заповідників", - частково недоцільно. Недоцільною є частина: "проведення рубок головного користування та всіх видів поступових та суцільних рубок".
Вона є безглуздою! В випадках загибелі (повного всихання деревостанів) внаслідок стихійного лиха, сильного ураження шкідниками ліси втрачають свою безпосередню природну цінність (як сформованого ценозу), більш того можуть стати осередками майбутніх пожеж або розсадниками шкідників для оточуючих деревостанів. Слід відмітити, що ця заборона не торкається вибіркових рубок – а от вони, як раз, в заповідних зонах і не потрібні та навіть шкідливі!
Для проведення суцільних рубок в заповідних зонах потрібно розробити окремий порядок, який буде враховувати природну доцільність цього процесу. Проводити їх за лісниківськими нормативами не можна – вони так всі заповідні ліси знищать!
Доповнення ст. 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд" частиною четвертою: "Забороняються проведення рубок головного користування та всіх видів поступових та суцільних рубок, вирубування дуплястих дерев, а також добування піску та гравію в річках та інших водоймах у заповідній зоні національних природних парків", - аналогічно попередній, частково недоцільно. Не доцільне "проведення рубок головного користування та всіх видів поступових та суцільних рубок, вирубування дуплястих дерев”.
Всі ці новації, крім найбільш одіозної - видалення зі статті 16 Закону України "Про природно-заповідний фонд" 2 абзацу: "виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними природними комплексами…" були прийняті. Стосовно цієї новації голова Комітету Верховної Ради з екології, М. Томенко, який презентував ці законопроекти, відмітив:
"Було подано 7 поправок, всі поправки 7 враховані [цікаво, ким, і які? – прим. С.Ш.]. Але зразу хотів сказати, що після того, як законопроект ми ухвалили, дуже авторитетні директори заповідників звернулися до нас стосовно того, що, очевидно, ми не готові ще до, так званої, абсолютної заповідності. І ми вчора на комітеті погодилися із більшістю наших керівників ПЗФів, що ми ідемо на поступки і один абзац зберігаємо в законі.
Ми хотіли заборонити будь-яке будівництво в заповідниках. Ми хотіли заборонити навіть збір колекційних матеріалів, бо це використовується, да, там з різних зловживань, але, враховуючи ситуацію і наполегливе прохання керівників заповідників, ми вчора на комітеті прийняли рішення, що всі таку редакцію ми просимо підтримати, за виключенням абзацу другого частини другої статті 16. Хай ще на перехідний період ця стаття діє, тому директори заповідників говорять тоді, що ми заборонимо їм взагалі все робити: наукові дослідження проводити, дисертації писати і таке інше" (повний стенограми цього пленарного засідання).
Отже, на сьогодні це єдиний позитивний результат нашої кампанії.
Крім наведених, за думкою співробітників Мінприроди, хибною новацією є й доповнення згідно законопроекту 0916 абзацу третього частини третьої ст. 3 Закону "Про природно-заповідний фонд України" реченням "Пам’ятки природи можуть розташовуватися на території інших об’єктів природно-заповідного фонду". Адже за існуючою практикою на території заповідних установ досі могли знаходитися інші території природно-заповідного фонду – заказники, пам’ятки природи тощо – які забезпечували особливий режим охорони на окремих особливо цінних ділянках, і належним чином були відображені в Проектах організації "великих" територій. Тепер, згідно цієї поправки, "на території інших об’єктів природно-заповідного фонду" можуть знаходитися тільки пам’ятки природи, отже всі інші "дрібні" території ПЗФ, які потрапляють на територію "великих", мають бути скасовані. У зв’язку з чим виникає питання – що стане з "крапковим" особливим режимом, які вони досі забезпечували?
Крім того, при їх скасуванні, необхідно буде змінити Проекти організацій "великих" установ, на території яких вони знаходилися, а тому – перезатвердити їх і перепогодити з землекористувачами. Останні, як ми всі добре розуміємо, не факт, що стануть їх перепогоджувати… і низка установ природно-заповідного фонду "підвісне у юридичному повітрі".
Але закони прийняті, і що Президент ветує їх – як ми вимагали у відкритому зверненні – надія невелика. Тому, з одного боку, слід чекати, як ці норми будуть застосовуватися, з іншого – готувати законопроект, "щоб все змінити як правильно". Пропозицій, як саме має бути "як правильно", ми чекаємо від вас. Свій варіант такого законопроекту ми тільки починаємо готувати, і тому будемо вдячні за будь-які пропозиції до нього.
В той же час, хвиля заповідно-законотворчих новацій не переривається:
на розгляд Комітету з екополітики направлений змінений згідно зауважень Головного науково-експертного управління законопроект № 1769 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення охорони екомережі)";
наданий для ознайомлення Проект Закону № 2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі)" – в ньому також помітні "абсолютно-заповідні вуха".
В кого є що прокоментувати стосовно цих документів – свої коментарі шліть до Комітету, а нам просимо скидати їх копії.
І будемо дуже вдячні за пропозиції щодо подальшого розвитку кампанії.
З повагою та найкращими побажаннями,
С. Шапаренко.
*
____________________
КОНТАКТ:
Шапаренко Сергій, ЕкГ "Печеніги": тел. (066) 387-46-81, pe4enegy@gmail.com
Підготовлено ЕкГ "Печеніги", при використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.
Груба помилка у трактуванні законів - небезпечна!
Олег Листопад: груба помилка допущена авторами повідомлення при трактуванні відповідного законопроекту. Автори пишуть: "згідно цієї поправки, "на території інших об’єктів природно-заповідного фонду" можуть знаходитися тільки пам’ятки природи". Слова "тільки" у законопроекті немає. І це означає, що та території об’єктів ПЗФ можуть знаходитися і пам’ятки, й інші категорії ПЗФ нижчого рангу. Хто вчив логіку або володіє нею хоча би на побутовому рівні - згодиться зі мною.
На розбір інших "трактовок" на жаль немає часу.
Тому прошу надалі читачів розсилки для отримання об’єктивної інформації звертатися до першоджерел або до розробників законопроектів.
С. Матвєєв: Не в законопроекті "тільки", "тільки" в тому сенсі, що зазначено лише одну категорію - "пам’ятки природи".
На практиці склалося так, що межах одних об’єктів ПЗФ знаходяться інші. А тепер у Законі зазначено що "пам’ятки природи" можуть знаходитися в межах інших об’єктів ПЗФ.
Це дає підстави трактувати Закон, що інші категорії об’єктів ПЗФ не можуть входити до складу інших об’єктів ПЗФ, оскільки це Законом не передбачено. В іншому випадку який сенс було робити таку поправку?
Питання подвійного статусу піднімалося землекористувачами не раз, тепер у них буде більше підстав піднімати питання про скасування статусу об’єктів, не зазначених у законі, от і вся логіка. Не потрібно вносити зміни у Закон ні про що, а якщо вносити то так щоб не було неоднозначностей, а то логіку не всі вивчали, її відносно недавно ввели у шкільні програми.
Є ще цікавіші речі - Законом № 322 взагалі заборонили орати сільськогосподарські землі та присадибні ділянки, якщо на них є нори тварин, а їх там дуже і дуже багато, в тому числі червонокнижних. Це теж можна так трактувати.
Олег Листопад: Ну так де ж логіка? Ось пан Матвєєв пише "Це дає підстави трактувати Закон, що інші категорії об’єктів ПЗФ не можуть входити до складу інших об’єктів ПЗФ, оскільки це Законом не передбачено".
Ні, не дає це таких підстав. Ще раз прошу: включіть логіку. Якщо можуть одні, то це не означає, що не можуть інші. Якщо вам хтось скаже: можете посадити на цій клумбі тюльпани, то хіба це означає, що ви не можете на ній же посадити троянди? Можете - не означає мусите. Дозвіл на щось не означає заборони чогось іншого.
Дарія Ширяєва: Тодi для чого додавати таку правку? Якщо казати про пам’ятки без "тільки", то вже i iншi категорii треба оговорювати.
Олексій Василюк: в Україні купа проблем пов’язана з тим, що директори парків бажають ліквідовувати ПЗФи, що входять до їх території.
Загалом це поширена практика - більшість нацпарків створено на базі раніше існуючих заказників.
До речі, йдеться про чималу кількість ПЗФ - 709 об’єктів (КОЖЕН 11-й), площа перекриття - 267137 га, що становить 7,3% від загальної площі ПЗФ України, та може співставлятись з двома середніми площами ПЗФ області.
Директори парків часто хочуть скасувати такі "поглинуті ПЗФ", тому що у них у кожного попри парк є своє положення. а відтак... треба дотримуватись диференційованого режиму охорони, а так - скасував, і зашарашив вчорашній заказник в сьогоднішню господарську зону парку.
Я проти цієї правки, по-перше, тому, чому і Настя. А, по-друге – тому, що більшість "поглинутих" ПЗФ - не пам’ятки природи, а заказники. І тепер всі лісгоспи радісно скажуть що пам’ятки можуть входити, а заказники… не написано… сорі - рускім по білому сказано - пам’ятки можуть входити.
Так що я б дуже хотів почути чому вибрали лише пам’ятки природи.
Петро Тєстов: якщо один раз Борейку не дали заповісти десь дерево в межах існуючого ПЗФ - треба вирішувати ці проблеми якимось іншими способами, а не вносити сумнівні зміни в законодавство, не порадившись з тими, хто з цим законодавством взагалі працює.
Сергій Шапаренко: мене тепер в цій дискусії ось що зацікавило. Олег Листопад стосовно законодавчого нововведення "Пам’ятки природи можуть розташовуватися на території інших об’єктів природно-заповідного фонду" написав: "І це означає, що та території об’єктів ПЗФ можуть знаходитися і пам’ятки, й інші категорії ПЗФ нижчого рангу". На що Дарія Ширяєва відмітила: "Тоді для чого додавати таку правку?".
Дійсно, якщо до цієї правки на території "великих" ПЗФ могли знаходитися будь-які малі, і після неї, як стверджує Олег, в цьому нічого не змінилося – нащо така правка взагалі була потрібна?
Мы за сплошные рубки в заповедных зонах?!
Наталья Саидахмедова: Я не пойму с рубками. Это что же, мы "за" сплошные рубки, включая рубки главного пользования (!) в заповедных зонах?! А за что и против чего тогда мы боролись в "Гомольшанских лесах"? Мы же в наших харьковских НПП были против рубок главного пользования даже в хозяйственных зонах! Ну сенокосы-выпасы в степных заповедниках - то понятно. Но рубки главного пользования и др. сплошные рубки в лесных ПЗФ?!
Сергій Шапаренко: Ни в коем случае. Прежде всего, приведенные тезисы – мнение "печенегов".
В разных лесах возможны разные катаклизмы, полностью разрушающие экосистемы – вспышка короедов, пожар и т.п. В Гомольше такими случаями были сильные ветровалы в сосняках. Что после этого с таким лесом делать? Ждать, когда пораженный шелкопрядом сосняк еще и сгорит?
На наш взгляд, при предложенном огульном запрете так и будет происходить. Для того, чтобы у ПЗФов оставалась возможность влиять на ситуацию в случае таких катаклизмов, необходим особый порядок рубок – но только для исключительных случаев! И какой-то - какой именно я сейчас не могу сказать.
А, кстати, что делать с посадками акации?
То есть нынешнее положение вещей неправильное – оно позволяет проводить в заповедных зонах санитарные рубки и без всяких катаклизмов, но огульный запрет рубок является другой крайностью.
Исключить из законопроекта эти нововведения мы предлагали потому, что существующая система несовершенна, нововведения в таком виде вредны, а времени обдумать и предложить позитивные нововведения у нас не было. Потому и предложили отложить изменение этой нормы - пока не будет найдено хорошее решение.
Наталья Саидахмедова:
Надо это все обсудить, выяснить и попытаться сформулировать так, чтобы максимально подходило для всех ПЗФ. Хотя для всех ПЗФ, даже среди лесных, сделать "под одну гребенку" не получится, это невозможно. Какие-то ПЗФ все равно останутся в проигрыше. Надо думать.
Сергій Шапаренко: "для всех ПЗФ, даже среди лесных, сделать "под одну гребенку" не получится, это невозможно", - абсолютно согласен!
И это наша главная претензия к борейкиным нововведениям. Сейчас плохо ли, хорошо ли - но есть возможность при необходимости штучно регулировать ситуацию в отдельных территориях, а нововведения именно "гребут все под одну гребенку", лишая ПЗФ даже возможности менеджмента. А форс-мажоры, когда такая регуляция будет необходима, все равно возможны.
Наталья Саидахмедова: Злоупотребления происходят намного чаще, чем форс-мажоры. И закрепление в Законе откроет зеленый свет еще большим злоупотреблениям, особенно в ПЗФ, подчиненных Лесагентству.
Если учитывать в первую очередь то, что где в заповедной зоне посажена робиния, сосна Веймутова или культуры сосны - это ставить под угрозу те ПЗФ, где в заповедной зоне преимущественно леса естественного происхождения.
Если и предлагать рубки, то нужно это делать с кучей оговорок и ограничений, так, чтобы не было лазейки для вырубки ценных естественных старых участков.
Сергій Шапаренко: Во-первых, мы всерьез еще ничего не предлагали - те предложения, которые я привел в посте, были сделаны на скорую руку - по просьбе одного нардепа, времени на их нормальную подготовку не было, поэтому мы, в основном, предлагали снять нововведения до их профессионального обсуждения.
Во-вторых, действительно, нарушения у нас происходят чаще форс-мажоров. Но стоит ли затачивать законодательство таким образом, чтобы потом форс-мажоры создавали проблемы? Что нам мешает подготовить всеобъемлющие нормативы?