Урочище "Залівне" - лісова перлина степового нацпарку "Дворічанський"
Вигляд степової зони формується сухістю її клімату: вологи, яка потрапляє сюди, для розвитку дерев не вистачає, і тому степ являє собою безлісий простір. Лісові острівці трапляються тут тільки в місцях, де скупчується вода – по берегах річок, або в вологих пониззях – в байраках. Такі ліси, байрачні діброви, цікаві тим, що, невеликі за площею, вони зберігають серед трав’яного моря різноманіття великих ("справжніх") широколистих масивів.
Є така діброва й в національному природному парку "Дворічанський" - в урочищі "Залівне". Тутешні дуби сягають 100-120 років – не так давно, ще півтора століття тому, в Україні ліси такого віку були цілком звичайними. Але багато десятиріч всі дерева, старші за
60-80 років, наше лісове господарство вважає "перезрілими", і поспішає вирубати їх, знищуючи при цьому й рослин та тварин, існування яких нерозривно пов’язане з ними. Тому зараз лісові ділянки із віковими деревами стали особливо цінними – бо видам, які мешкають на них, більше жити ніде.
"Залівне" багате на низку таких видів. Одним з них є занесений до Червоної книги України тюльпан дібровний – його тут настільки багато, що навесні урочище вкривається рясною жовтою ковдрою з квіток цієї рослини. Коручка чемерникоподібна в чисельності поступається тюльпану. Ця орхідея не тільки занесена до національної Червоної книги, а має й міжнародний статус – вона охороняється Конвенцією CITES (міжнародною угодою, що регулює транскордонну торгівлю рідкісними видами). В Дворічанському районі крім "Залівного" вона більше ніде не трапляється.
Воронець колосистий, глід п’ятистовпчиковий, ясінець голостовпчиковий, ряст Маршалла - що зростають в цьому урочищі, в Харківській області є
рідкісними, і тому потрапили до її Червоного списку. Взагалі ж, завдяки своїй цінності, діброва "Залівного", згідно Резолюції № 4 Постійного комітету Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), включена до Переліку рідкісних природних середовищ існування Європи.
Щодо тварин "Залівне" найбільше значення має для збереження кажанів і мисливських звірів. Зараз всі українські кажани занесені до Червоної книги України – свою чисельність вони скорочують через хімізацію сільського господарства та знищення старих дерев (в їх дуплах ці звірки находять собі притулок). Старими деревами "Залівне" їх і приваблює.
Занесений до Червоної книги України та Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи лісовий тхір суцільних лісових масивів уникає, лісові острівці на зразок "Залівного" - його улюблене місце мешкання. Він скорочує чисельність внаслідок полювання. Завдяки тому, що "Залівне" входить до складу національного парку, полювання в ньому заборонене, і тому і тхір, і інші мисливських види (наприклад, кабан та козуля) відчувають
себе тут в безпеці. По дну урочища протікає струмочок, до якого звірі сходяться на водопій та відпочинок.
Щоб всі бажаючі могли ознайомитися з красою та цінністю "Залівного", національним парком були розроблені інформаційні стенди та екскурсійні матеріали, за відповідним екологічним маршрутом по урочищу проводяться екскурсії. Тож наочно впевнитися в усьому, що ми описали в цьому нарисі, може кожний – для цього треба тільки приїхати до парку!
І, до речі, нехай зимою рідкісні рослини і не побачиш, проте "снігова книга" - сліди звірів і птахів – зможуть розповісти вам про їх життя багато цікавого.
*
____________________
КОНТАКТ:
Олег Вяткін, ЕкГ "Печеніги": тел. (066) 804-93-48, trolll_eco@ukr.net
Підготовлено ЕкГ "Печеніги", членом Міжнародного Соціально-екологічного Союзу.
При використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.
