Річний звіт: допомога активістам, і, як завжди, збереження біорізноманіття.

З 2014 року громадський рух в Україні зазнав значних змін: кількість напівпрофесійних організацій, які близько двадцяти років складали його кістяк, скоротилася, а активність тих з них, що збереглися, впала. Їх місце зайняла широка мережа різноманітних ініціатив, активісти яких намагаються вирішувати весь комплекс проблем своїх громад. Більшість з них громадською діяльністю займаються усього декілька років - тому основною проблемою таких ініціатив став брак відповідного досвіду.
Оскільки соціальний прогрес в державі залежить саме від ефективності таких ініціатив, професійна допомога громадським активістам з кожним роком стає більш актуальною, тому ми чим далі, тим приділяємо їй більше уваги.

"Від аналізу до подолання: створення громадської антикорупційної мережі"

Розвиток місцевих громад має здійснюватися за рахунок реалізації різноманітних регіональних програм, в більшості випадків, неефективних. Причина їх неефективності – в корупційних проявах, через які виділені на реалізацію цих програм кошти використовуються нецільовим способом. Активісти з цією проблемою стикаються раз у раз. Щоб допомогти ним, ми у 2016-2017 роках реалізували підтриманий Міжнародним Фондом "Відродження" проект, спрямований на зменшення корупціогенності регіональних програм Східного регіону України шляхом аналізу їх корупційних складових, розробки рекомендацій для активістів стосовно їх запобігання та створення громадської антикорупційної мережі (бюджет проекту 80.000 грн.).
Під час нього було проаналізовано виконання в 2012-2016 роках в Харківській і Донецькій області 37 регіональних державних програм. Їх оцінка здійснювалася за трьома головними показниками: актуальність, вимірюваність результатів та відповідність нормам укладення, – і здійснювалася в три етапи. Спочатку аналізувалося укладання програми (її відповідність нормам), потім – оцінка виконання програми за доступними документами і фактична перевірка певних заходів програми.
Оцінка виконання програм здійснювалася на підставі інформації, що міститься на веб-порталі E-datа, в заключних звітах про реалізацію програми та в звітах про використання коштів місцевих фондів, в постах Інтернету та через інформаційні запити. 17 заходів з 14 програм: в Богодухові, Дергачах, Краснокутську, Мерефі, Осколі, Харкові (Харківська область) і Бахмуті, Костянтинівці, Краматорську, Святогірську, Слов’янську (Донецька область), - були перевірені під час натурного обстеження.

"Майже добудовані" Малоданилівські очісні

Нажаль, ситуація із виконанням програм далека від ідеальної. Навіть при виділенні коштів в рази більше, ніж було заплановано, результат може не досягатися, а об’єкт - переходити до довгобудів. Прикладом такого довгобуду є реконструкція Малоданилівських очисних споруд, на яку з 2012 року витрачено понад 80 млн. гривень, але до ладу вони так і не доведені! Місцеві можновладці запевняли нас, що на них все майже готово (на 98%), і залишилось тільки підключитись до електропідстанції. Реальність виявилась дещо інакшою – готовність об’єкту, за нашими оцінками, відсотків 30, а сам будівельний майданчик виглядає давно покинутим.
Часто серед можливих варіантів для реалізації обирається найдорожчий – не зважаючи навіть якщо його ефективність низька. Саме за цим принципом в 2017 році у 80-тисячній Костянтинівці повинні з’явитися очисні споруди на 200 тис. чоловік. І будуються вони на височині – через що їх експлуатація значно подорожчає.

Як призначати директорів природно-заповідних установ?

Мінприроди пишається, що керівники її установ призначаються на відкритих конкурсах – "прозоро і демократично". Щодо прозорості нічого не скажеш – співбесіду кадрової комісії із кандидатом на посаду кожний бажаючий може подивитися і on-line, і в запису, а ось демократичності на цих конкурсах і близько нема. Для керівників установ ці конкурси стали не аби яким тягарем, для міністерства - способом тримати їх на короткому повідцю.

Завдяки розголосу Мінприроди в 2016-2017 роках хоч не призначила керувати заповідними установами відвертих корупціонерів або браконьєрів. Після кампанії проти такої політики за пропозицією Громадською ради при Мінприроди і після обговорення з управлінцями заповідних установ нами були запропоновані зміни до процедури та критеріїв їх конкурсного відбору, які міністерство частково врахувало.

Проти законодавчого знищення заповідних зон

Через екологічну безграмотність народних депутатів Верховна Рада час від часу приймає закони, які тягнуть важкі наслідки для природно-заповідного фонду України.
Так, 7 лютого Верховна Рада України прийняла у другому читанні законопроекти № 2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі)" та № 2604 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації європейських екологічних норм про охорону середовища рідкісних видів тварин і рослин)".

Ці новації базувались на антинауковому трактуванні т.зв. концепції "абсолютної заповідності": згідно неї вплив людини на заповідні екосистеми має бути заборонений повністю – навіть наукові дослідження. Шкода від таких заборон полягає в тому, що внаслідок малої площі та негативного впливу з оточуючих територій в більшості європейських заповідних об’єктів біорізноманіття без втручання людини просто не може зберігатися. Заборона ж наукової діяльності, яка в природних резерватах направлена, в першу чергу, на оптимізацію охорони природи - взагалі безглуздя.
На жаль, про наміри наших законодавців ми дізналися запізно – коли законопроекти вже були прийняті Верховною Радою. Тому кампанія проводилася задля їх ветування Президентом. В її межах для соціальних мереж була підготовлено низка дописів, її публічно підтримали провідні науковці-біологи та фахівці заповідної справи.
На жаль, ветування не відбулося – через запізнення з розгортанням кампанії та, вірогідно, через підтримку цих законопроектів фракцією БПП.


Перепона знищенню в НПП "Гомільшанські ліси" кабанів

На початку року в Національному природному парку "Гомільшанські ліси" (Харківська обл.) декілька кабанів загинули від африканської чуми свиней. У відповідь на появу в районі хвороби, яка може винищити в все поголів’я – як диких, так і свійських свиней – Державна надзвичайна протиепізоотична комісія Змієвської РДА вирішила винищити в національному парку всіх кабанів.
Це рішення було не тільки негуманним, антиекологічним і протизаконним, але ще й безглуздим, бо призвело б тільки до поширення епідемії, і таким, яке в реальності реалізувати не було ніякої можливості. Фактично, зміївська влада за рахунок національного парку і про всяк випадок вирішила влаштувати забаву для мисливців.
Влаштувавши розголос, і НВР "Правий Сектор - Харківщина" домоглися його скасування. Але кілька кабанів, все ж, були вбиті...
Після цього протягом року чума в Гомільшанських лісах тихенько зійшла нанівець - а де в Харківській області залишилися її вогнища, є великим питанням, адже реальним їх пошуком ніхто не займався.

Перепона руйнуванню "Крейдової флори" під виглядом розмінування

11 травня Швейцарський фонд з протимінної діяльності (FSD) повідомив керівництву "Крейдової Флори" (Донецька обл.) - відділення Українського степового природного заповідника - про наміри розмінувати ділянку заповідника між Піскунівкою та Корсунівкой. Міни вони збиралися шукати, знімаючи ґрунт і рублячи дерева. Заперечення заповідної установи, що тут розміновувати нема чого - але є що пошукати в інших частинах заповідника! - були проігноровані. Тож, виникла небезпека, що унікальні крейдові комплекси, які не були пошкоджені під час боїв 2014 року, будуть зруйновані "гуманітарним розмінуванням".
Після поширення цієї неприємної новини в європейському сегменті ФБ, звернення до головного офісу Фонду і обговорення цієї проблеми з їх представниками в Україні було вирішено, що заповідну територію пройдуть наші мнсники з міношукачами, а швейцарці займуться якоюсь іншою ділянкою.

Збереження цілісності Іванівського заказника

Лілія лісова в 33 кварталі
Іванівського заказника.

В цьому році ми закінчили кампанію, яка тягнулася з 2013 року - які в один голос стверджували, що цінного на цій території нема.
Після тривалого висвітлювання даної проблеми в соціальних мережах і звернень до Мінприроди і Департаменту екології Тернопільської ОДА було призначено переобстеження природних комплексів заказника. Його здійснила завідувач відділу фітосозології Кременецького ботанічного саду Л. Онук. Обстеження підтвердило зростання на спірній ділянці занесеної до Червоної книги України лілії лісової та виявило на ній низку інших рослин, рідкісних в Тернопільській області.
Після цього проект іванівської біатлонної траси вщух.

Газ – не ціною довкілля!

Без збільшення видобування власного природного газу набуття Україною енергонезалежності неможливо. Це прагнення, на жаль, багато які підприємства використовують як таку собі індульгенцію творити що забажається – незважаючи ані на діючі норми, ані на інтереси місцевих громад. Передумовою для такого становища, крім звичної корупційності влади, стало фактичне припинення державного контролю - зроблене "задля лібералізації бізнесу".
Внаслідок цього в останні роки в районах Харківської області, де є родовища природного газу, відносини газовидобудувачів та місцевих громад різко загострилися: десь газовидобудувачі забруднили воду, десь розбили дорогу, десь шумом не дають спати, - а до влада до мешканців не дослухається. Погіршує ситуацію, що як і в 2012-2013 роках невдоволення громадян використовують сепаратисти – тепер "перевзуті" - впроваджуючи думку про необхідність відновлення поставок палива з Росії.

В рамках цієї кампанії ми допомагали мешканцям села Кручик Богодухівського району Харківської області (консультували, поширювали інформацію, виступали на зборах) протистояти намірам ТОВ "Харківенергопром" пробурити біля їх села свердловину. Ця фірма не надала достатніх гарантій дотримання екологічних нормативів, а на інших своїх промислах вже порушувала природоохоронне законодавство. На початок 2018 року створення свердловини не було розпочато.
Також була були повідомлені місцевим мешканцям на громадських слуханнях.

На протязі року постійно вівся моніторинг ситуації в Дворічанському і "Святі Гори" (Донецька обл.) та охорони рідкісних весняних рослин, ліквідації окремих несанкціонованих звалищ тощо.

За рік Організацією було направлено офіційним органам 71 звернення та запит; на сайті, Фейсбуці і Ю-тубі опублікований 101 допис (в середньому 5-7 тис. переглядів кожний); організовано і проведено 5 прес-конференцій і прийнято участь в 1 прес-конференції; надано 3 інтерв’ю телебаченню та Інтернет-ЗМІ і зроблено 2 виступи на радіо; місцевим мешканцям надавалися консультації із збереження зелених насаджень під час капітального ремонту Парку ім. Квітки-Основ’яненка і реконструкції Соснової Горки в Харкові та стосовно вирубки дерев на Центральній площі Ізюма (Харківська обл.); прийнято участь в кампанії "Місто без парканів", в обліках кабана в Гомільшанських лісах та в перевірці екоінспекцією діяльності Слобожанського національного природного парку.

Діяльність Організації здійснювалася за рахунок добровільних пожертв загальним обсягом 38.400 гр.

Результати діяльності Екологічної групи "Печеніги" в 2017 році на загальних зборах Організації були признані задовільними.