Що для Кам'янської сільської ради Дворічанський національний парк?

"Хочемо, щоб все було по-хорошому - щоб нам порушувати закони не заважали!", або чи відповідає сільрада за свої рішення?

Зараз Дворічанський районний суд розглядає позов фермерського господарства "Гиренко Андрій Іванович" до Кам'янської сільської ради, яким фермер вимагає визнати незаконним та скасувати її рішення "Про погодження створення НПП "Дворічанський". На думку Андрія Івановича це рішення є незаконним, оскільки він вважає, що національний парк обмежує його законну діяльність.
Примітно, що і голова Кам'янської сільської ради, С. Юр'єв, і низка кам'янських депутатів із вимогою А. Гиренка повністю згодні: "Коли ми голосували за створення парку, то думали, що все буде добре, а вийшло погано", - не подобається кам'янській владі, що парк контролює дотримання природоохоронного законодавства.
Докладніше - у виписках за аудіозаписом судового засідання від 29 жовтня цього року:


Голова Кам'янської сільської ради Сергій Юр'єв: "Національний парк згідно Указу Президента про його створення, повинний отримати земельну документацію, а не отримав - тільки розробив проект організації - тобто, яка в нього територія, невідомо".

Директор Національного природного парку "Дворічанський" Максим Височин: "Указом Президента розробка земельної документації була доручена не парку, а владним структурам: Кабінету Міністрів, Міністерству екології, облдержадміністрації тощо. Парк проект організації розробив за власною ініціативою".



С. Юр'єв: "Конфлікти з кам'янчанами і виникають через те, що територія парка невідома".




М. Височин: "Яка в парка територія відомо точно - вона, згідно Закону, визначена проектом його створення. Цей проект, разом із схемами, погодили всі інстанції, в тому числі, і Кам'янська сільрада".

С. Юр'єв: "Основне питання - вирощування сільськогосподарських культур, бо є ділянки, які парк вважає своїми, а за земельною документацією вони є ріллею. На території, що ввійшли до парку, є 600 з лишнім людських паїв, і зараз їх власники безперешкодно обробляти землю не можуть.
Парк забороняє випас худоби".

М. Височин: "Парк складається з чотирьох зон - заповідної, регульованої та стаціонарної рекреації, і господарської. На всі зони парку, крім заповідної, поширюється звичайний природоохоронний режим - як на будь-яку територію за його межами (і який би був, якщо б парк і не створили!). Якщо певна ділянка, що ввійшла до парку, за земельною документацією є ріллям - ніхто орати її не забороняє, якщо це випас - то має бути випас, пасти худобу тут можна, але орати - ні. Відповідно, якщо ділянка під сінокосом - вона має бути під сінокосом. Парк не накладає заборони - він лише контролює додержання діючого законодавства.
Важливо відмітити, що рілля в парк було введене через неточність земельної документації. В проекті його організації територія парку переглянута, і зараз, коли цей документ буде затверджений, рілля з парку виведуть".


Ділянка, розорана "Капітал-Агро"

С. Юр'єв: "Були випадки, коли люди обробляли землю, платили податки, наприклад, як "Капітал-Агро", а Парк їх діяльність припинив".

М. Височин: "Капітал-Агро" свою діяльність вело незаконно, без необхідних на те документів. І її діяльність була припинена не Парком, а судом".


Крейдяні схили - найцінніші території Парку


С. Юр'єв: "Парк забороняє прогін худоби до Оскола".


М. Височин: "Прогін заборонений тільки через заповідну зону. До неї ввійшли крихкі крейдяні екосистеми, які руйнуються навіть від проходу худоби. По дорогах через інші зони парку прогін ніхто не забороняв. Крім іншого, поїти худобу будь-де на річці заборонено Водним кодексом України".



С. Юр'єв: "Парк забороняє ловити рибу в Осколі".



М. Височин: "Ми забороняли лов риби тільки сітками - а це усюди заборонено, не тільки в парку. Вудочками, чи на спінінг ловіть скільки завгодно".




С. Юр'єв: "Парк забороняє проїзд, перериває дороги".



М. Височин: "Проїзд забороняється тільки по дорогах, зроблених самовільно, без необхідних дозволів. По всім історично існуючим дорогам (крім заповідної зони - там і проїзд, і прохід заборонений) проїзд відкритий".

Отже, не подобається кам'янській владі існування установи, яка щодня контролює додержання природоохоронного законодавства навколо її села!

А що ж Гиренко? - в свій час на території Парку він орендував рілля, але дозвільних документів на вирощування сільськогосподарської продукції не отримав, і Парку про свої наміри не повідомив. Далі служба держохорони Парку побачила, що хтось на парківській території дискує ділянку, і, згідно зі своїми обов’язками, для з'ясування того, що відбувається, звернулася до міліції - іншого способу з’ясувати, хто розорює, і чому, як в даному випадку, зараз не існує. І все - ніякої відповідальності п. Гиренко за це не поніс (хоча дозволи на користування полем він все одно має отримати). До цього ж, нагадаємо, що після затвердження проекту організації Парку орендоване ним рілля, як і інші, з парку будуть виведені.

Отже, нащо пану Гиренку намагатися скасувати кам'янське погодження на створення національного парку, незрозуміло. А нащо це сільраді?
Просто скасувати своє рішення? - незрозуміло для чого. Ліквідувати парк, щоб він своїм контролем не заважав робити навколо села все, що завгодно - більш правдоподібно. Тим більше, що вона вже намагалася це зробити - своїм рішенням, але його, як незаконне, опротестував прокурор.
Варто згадати й те, що, за словами і голови, і депутатів, рішення про погодження створення Парку вони приймали не під тиском, повністю своєю волею. Парк на протязі усього свого існування, як ми могли впевнитися, ніяких їх прав не обмежував - все робив по закону. Тепер сільрада розвередувалась, і, скористувавшись нагодою, вирішила все відмінити - не змогла своїм рішенням, то по суду. Без будь-яких законних підстав - як в дитячій приказці: "Перше слово горить, друге слово говорить".
Держава на існування парку витратила вже більше ніж 2 мільйона гривень - чи не буде правильним у випадку його ліквідації за бажанням Кам'янської сільської ради ці гроші з неї ж до Державного бюджету і повернути?
*
____________________

КОНТАКТ:
Сергій Шапаренко, Екологічна група "Печеніги"
тел. (066) 387-46-81, pe4enegy@gmail.com

Підготовлено ЕкГ "Печеніги", при використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.

v:3231

Теги

Вход в систему

__________track masteringtrack mastering

_______Яндекс.Метрика