За реформою місцевого самоврядування вже наприкінці цього року села Голубівка, Плоске та інші будуть об’єднані у Великобурлуцьку територіальну громаду. Для селян найголовнішим бонусом цього об’єднання, напевно, стане можливість розпоряджатися землями за межами населених пунктів - громадськими полями та пасовищами. Але мешканці сіл, що ввійдуть до Великобурлуцької громади, настроєні скептично - бо поки вона створюється, її землі районні чиновники наліво і направо роздають своїм родичам та друзям. Саме так відбулося з громадським пасовищем в Голубівці, а зараз відбувається в Горьке.

Заступник начальника харківської Держекоінспекції В'ячеслав Бручиков
Весною цього року мешканці Голубівки і Плоского Великобурлуцького району несподівано дізналися, що громадське пасовище, яким вони користувалися понад 30 років, і яке не можна розорювати через значний уклін, стало ріллею - її орендував тесть місцевого держреєстратора Гасана.
Кожний, хто хоч колись стикався із земельними питаннями, зрозуміє, що головну скрипку в такому "зачаруванні" пасовища грали земельними. Завдяки ним пасовище стало ріллею, а от вже подальші порушення на ньому відбувалися завдяки бездіяльності екоінспекції – саме вона має контролювати додержання природоохоронного законодавства.

Від Голубівки, яка знаходиться в Великобурлуцькому районі, до Харкова дві години їзди. Основні джерела існування в цій глибинці – городи та худоба. Тому й не дивно, що для мешканців Голубівки і сусіднього Плоского єдине громадське пасовище становить величезну цінність. В колгоспні часи ця ділянка розорювалася, але внаслідок значного уклону її частини, така оранка тягла сильну ерозію – чорнозем змивався прямо на село - так, що ним й пройти було важко. Тому колективні збори вирішили лишити поле в спокої і створити з нього пасовище.
І, мабуть, все у голубівців та плосківців склалося б, якщо б вони проконтролювали останній етап закріплення статусу пасовища - внесення даних про цю ділянку до земельного кадастру… Однак, цього не відбулося.