В управлінні природно-заповідним фондом України змін, на які сподівалася громадськість, до цього часу так і не відбулося. Залишилися 20 травня цього року Мінприроди оголосило черговий з них
До проведення конкурсу ми, звісно, не можемо знати, як кандидати на посади директорів бачать розвиток установ, керувати якими вони прагнуть, - але можемо спробувати розібратися, чим живуть ці установи, та як їх життя можна змінити на краще. Перша з таких установ – Черемоський національний природний парк..

Цей парк є, напевне, однією із самих маловідомих заповідних територій України. Розташований він в Путильскому районі Чернівецької області - на самому кордоні з Румунією. Цей мальовничий гуцульський край є найвищим місцем Українських Карпат - тому не дивно, що тут збереглися гірські природні комплекси. Парк був створений в 2009 році, за ініціативою вчених Чернівецького національного університету та Чернівецького краєзнавчого музею - на базі вже існуючого регіонального ландшафтного парку. Загальна площа національного парку склала 7117,5 га.
Віддаленість та важка доступність зберегли в цих місцях велику кількість рідких та ендемічних тварин і рослин.

Всю теплу пору року парк прикрашений різнобарв’ям чудових, але, нажаль, майже зниклих в інших місцях квітів - білоцвітів, крокусів, зозулинців, і, навіть овіяних легендами едельвейсів. В Черемоському парку на свої очі можна побачити більш ніж 50 видів рослин, занесених до Червоної книги України! Не гірше зберігся і тваринний світ - ведмеді, рисі, борсуки, тритони та гадюки - прекрасно почувають себе на малодоступних для людини територіях. Всього з тварин, занесених до Червоної книги України, в парку зареєстровано 56 видів, а ще 32 види - до додатків Директиви Європейського Союзу щодо збереження типів оселищ та видів природної фауни і флори.

Сказати, що адміністрація Черемоського парку працює бездоганно, не можна. Хоча наразі, за словами місцевих мешканців, масштабних незаконних рубок в парку нема, а офіційні не ведуться вже два роки, відомо, що раніше його співробітники ліс рубали... В цілому ж його ситуація не сильно відрізняється від ситуації в інших нацпарках: землевпорядна документація, будь-яке оснащення державної охорони, транспорт (що просто необхідний для контролю за такою важкої території), устаткування наукового відділу, власне приміщення – нічого нема.
Але чи можемо ми звинувачувати в цьому адміністрацію? За всі 6 років існування парку отриманого ним фінансування вистачало хіба що на зарплати співробітникам! До речі, не тільки фінансування, а й бюрократія Мінприроди заважає нормальному функціонуванню цієї установи – так, вже з січня місяця міністерство з незрозумілих причин не погоджує проект організації її території (для заповідної установи такий документ є своєрідним "статутом").

Проблемним питанням парку є також негативне відношення районної адміністрації. В першу чергу, воно пов’язано з лісниківським лобі (яке має велику вагу в Карпатах), а в другу – знов-таки, з низьким фінансуванням. Чиновники не розуміють, навіщо взагалі потрібний парк, що навіть не забезпечений життєво необхідним транспортом.
Для більш повного розуміння справ в парку ми проаналізували його сайт та Фейсбук-сторінку. З побаченого можна сказати, що в ньому добре налагоджена екопросвітницька робота (18 постів за 2016 рік) - фахівці парку регулярно проводять заняття з різними віковими групами дітлахів району. Для самих маленьких проводять конкурси та уроки, залучаючи дітей до таких тем, як "Здоров'я природи – здоров’я людства", "Зимуючі птахи нашої місцевості", "Збережемо першоцвіти" та багато інших, пов’язаних з охороною природи. Для більш дорослих проводяться вікторини, юнацькі наукові конференції та практичні орнітологічні дослідження. Також позитивно можна оцінити наукову діяльність (за 2016 рік 9 постів) - науковці парку проводять дослідження та беруть участь в наукових конференціях та семінарах. Нажаль, з сайту та Фейсбуку щось дізнатися про діяльність служби охорони парку майже не можливо: з початку року було опубліковано лише один пост - пов'язаний з реставрацією точок благоустрою на території. Звісно, казати, що якісь відділки парку працюють добре, а якісь – ні, орієнтуючись лише на інформацію з Інтернету, неправильно, але як ще пересічному громадянину узнати про ситуацію в бюджетній заповідній установі?

Як зробити парк краще ? Напевне, саме таким питанням зараз переймаються кандидати на посаду його директора, адже, по логіці, відповідь на це запитання будуть чекати члени конкурсної комісії. Ми надаємо свою думку з цього приводу, і маємо надію, що вона допоможе членам комісії зробити правильний вибір.
1. Збільшення фінансування – як би там не було, без коштів зробити в парку щось глобальне неможливо.
2. Розширення парку. Науковці парку разом із фахівцями Чернівецького національного університету за підтримки "Проекту збереження карпатських пралісів" розробили проект розширення території на 20 000 га. Під нього підпадають унікальні високогірні ліси, що є найціннішим природним надбанням України, і воно захистить їх, в тому числі, від варварських суцільних рубок. Наразі проект розширення вже отримав позитивний висновок Мінприроди. Саме лобіювання цього розширення повинно стати основним завданням нового директора.
3. Максимальне обмеження рубок. Лісові комплекси парку представлені майже незайманими високогірними лісами - будь-яка лісогосподарська діяльність може нанести цим природним комплексам непоправиму шкоду.
4. Налагодження відношень з місцевими громадами та адміністраціями.
5. Розвиток рекреаційного потенціалу парку. Цей пункт поставлено на останнє місце не просто так. Оскільки бажаючих здолати 30-50 кілометрів бездоріжжя дуже мало, відсутність нормальних доріг, з одного боку, гарно впливає на збереження природи парку, з іншого - є однією з найбільших проблем в розвитку рекреації в ньому. Виходом знов-таки може стати розширення парку - адже відповідно до проекту, воно охопить і значно доступніші території.

Черемоський національний природний парк - це дивні, збережені самою природою протягом тисячоліть, куточки. Щоб не втратити цю прекрасну територію, майбутнього керівника цієї установи чекає важка справа - але вона того варта!

*
____________________

КОНТАКТ:
Олег Вяткін, ЕкГ "Печеніги": тел. (066) 804-93-48, [email protected]

Підготовлено ЕкГ "Печеніги", при використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.