Сьогодні однією з найболючіших проблем природно-заповідного фонду є недостатнє фінансування його установ: заповідників, національних природних та регіональних ландшафтних парків. Почавшись в 2010 році, апогею ці проблеми набули в 2014 – коли кошти на утримання установ природно-заповідного фонду не тільки не виділялися в достатньому обсязі (на їх фінансування було передбачено 143 148 876 грн.), а ще й велика їх частка не була пропущена органами казначейства, і тому не дійшла до отримувачів. За нашими попередніми підрахунками, з того, що дійшло до адресатів, 95 % пішло на зарплату та нарахування на неї, 1,3% - на сплату комунальних послуг, а ось на 4,5%, що залишились, установи мали розвиватися та виконувати свої основні функції.

Заповідники і нацпарки під час війни
Ми звикли до того, що національне надбання – це те, що ми отримали від предків, і що маємо залишити нащадкам, те, що вплинуло на саме формування нації. Звикли, що воно складається з культурних чи історичних, але ніяк не з природних пам’яток. І дарма. Звісно, якщо б в нашій історії не було Софії Київської, або творів Шевченка чи Лесі Українки, і ми були б іншими, і іншим було б наше сьогодення.