Директору ТОВ "Шелл Юкрейн Експлорейшн енд Продакшн І”
Грехем Дж. Тайлі

На зустрічі ЕкГ "Печеніги" із представниками ТОВ "Шелл Юкрейн Експлорейшн енд Продакшн І" 1 червня 2012 р. була прийнята домовленість, що українські громадські організації нададуть компанії інформацію про території, де видобування газу нетрадиційного залягання несумісне із збереженням біорізно­маніття.
Ці висновки підготовлені згідно із цією домовленістю.

В Україні збереження ділянок, цінних для охорони біорізноманіття, регулюється, перш за все, законами "Про природно-заповідний фонд" та "Про екологічну мережу". Згідно Закону України "Про природно-заповідний фонд", "Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища".

Згідно Закону України "Про екологічну мережу", "Екомережа - єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні".
Тож, найбільш цінні з позиції збереження біорізноманіття території входять до екологічної мережі та мережі природно-заповідного фонду (причому мережа природно-заповідного фонду фактично є складовою екологічної мережі).

Програма формування Національної екологічної мережі в Харківській області на 2002-2015 роки була затверджена Рішенням Харківської обласної ради від 21 травня 2002 року. Вона була розроблена в контексті вимог Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки.

До структурних елементів екомережі відносяться ключові, сполучні, буферні та відновлювані території. Ключові території забезпечують збереження найбільш цінних і типових для даного регіону компонентів ландшафтного та біологічного різноманіття. Сполучні території (екокоридори) поєднують між собою ключові території, забезпечують міграцію тварин та обмін генетичного матеріалу. Буферні території забезпечують захист ключових та сполучних територій від зовнішніх впливів. Відновлювані території забезпечують формування просторової цілісності екомережі, для яких мають бути виконані першочергові заходи щодо відтворення первинного природного стану.

З ключових та сполучних елементів Національної екологічної мережі в Харківській області на Юзівську площу частково заходять: з елементів загальнодержавного значення - Придонецький природний регіон (долина р. Сіверський Донець) та Сіверсько-Донецький природний коридор (долина р. Сіверський Донець); з елементів місцевого значення - Ізюмський природний регіон (т.зв. "Ізюмська Лука" Сіверського Дінця), Оскільський природний коридор (долина р. Оскіл) та Берецький природний коридор (долина р. Берека).

Ми вважаємо, що головним принципом вибору ділянок для видобування газу має бути розташування свердловин за межами елементів екомережі та територій природно-заповідного фонду – як існуючих (що і так заборонено законодавством), так і перспективних.

Рішення щодо резервування для наступного заповідання територій природно-заповідного фонду приймалися Харківською обласною радою 20.11.97 та 21.05.02 р. . Крім цього, в даний час харківськими науковцями, на прохання Міністерства екології та природних ресурсів України готується обґрунтування для створення національного природного парку "Барвенківські степи", який також припадатиме на Юзівську площу. Докладніше дані про ці ділянки наведені у додатках.

Території природно-заповідного фонду створені на ділянках, найцінніших з точки зору збереження біорізноманіття. Їх флористичні і фауністичні комплекси є надзвичайно вразливими, і тому можуть постраждати навіть, якщо видобування газу відбуватиметься в безпосередній близькості із ними (внаслідок забруднюючого, шумового впливів, фактору непокоєння тощо). Тому ми вважаємо, що свердловими для видобування газу нетрадиційного залягання мають розташовуватися не менше, ніж в 3 км від територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.

"За підрахунками фахівців Відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології НАН України, сьогодні в природному або напівприродному стані лишається не більше ніж 4% степів відносно їх природного ареалу в межах України. Їх втрата призвела до того, що пов’язані із ними тварини та рослини зникають – наприклад, 52,6% комах, занесених до останнього видання Червоної книги України (2009), мешкають саме в цілинному степу. Тому, саме серед степового біорізноманіття найбільше видів, що потребують охорони в Україні: з 1379 видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, 435 (31,5 %, 159 видів тварин і 276 видів рослин) є степовими. Отже, саме охорона степів має бути наразі одним з найбільш пріоритетних напрямків охорони біологічного та ландшафтного різноманіття в Україні" (http://maidan.org.ua/2012/06/barvenkivschyna-natsionalnyj-park-zamist-ka...). Зокрема у Харківській області мешкає 60 види тварин, занесених до Червоної книги України, які зустрічаються винятково в степових або наближених до них біотопах (один з них зустрічається лише на території цієї області) та зростає 49 видів червонокнижних степових рослин та лишайників.

При цьому степові екосистеми, як правило, збереглися на ділянках, непридатних для розорювання, і оточені сільськогосподарськими полями. Внаслідок цього вони територіально розірвані, і саме тому багато які з них не потрапили до екомережі, - хоча їх роль в збереженні біорізноманіття не менша, ніж у її елементів. Тому іншим принципом вибору місць для видобування газу має бути розташування свердловин за межами степових ділянок.

Висновки:
1. ТОВ "Шелл Юкрейн Експлорейшн енд Продакшн І" слід утриматися від видобування корисних копалин на існуючих і перспективних територіях природно-заповідного фонду, елементах екомережі, місцях поширення рідкісних видів, та на степових ділянках, а також – не розташовувати свердловини ближче ніж в 3-х кілометрах від територій природно-заповідного фонду.
2. Оскільки наявні дані для багатьох з цих територій не дозволяють точно визначити їх межи, для оцінки впливу певної ділянки на збереження біорізноманіття слід залучати фахівців та громадськість.

З повагою,
Голова Ради ЕкГ "Печеніги" С.О. Шапаренко

Додатки:
1. Юзівська площа пошуку газу і Екологічна мережа Харківської області.
2. Схема Екологічної мережі Харківської області.
3. Природні екосистеми в межах Юзівської площі пошуку газу (http://maidan.org.ua/2012/07/shell-znyschyt-najtsinnishi-kutochky-pryrod...).
4. Місця знаходження рідкісних видів рослин на півночі Донецької області (лист 1 та лист 2).
5. Перелік територій природно-заповідного фонду Балаклійського, Барвенківського та Ізюмського районів Харківської області.
6. Перелік територій природно-заповідного фонду, перспективних для створення в Балаклійському, Ізюмському та Барвенківському районах Харківської області.
7. Дані попереднього екологічного обстеження степових біотопів в околицях с. Нова Дмитрівка Барвенківського району.
8. Перелік територій природно-заповідного фонду Краснолиманського, Слов'янського, Олександрівського, Артемівського, Костянтинівського, Добропільського та Ясинуватського районів Донецької області.