Мораторій на екологічні перевірки неприпустимий!

Відкрите звернення

Народним депутатам України
Президенту України

Стосовно неприпустимості прийняття Закону № 3153 від 18.09.15 "Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"

Законами "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" № 1622-VII від 31.07.14 та "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII від 28.12.14 з 1 серпня 2014 року по 1 липня 2015 року в Україні був введений мораторій на перевірки "підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців".
18 вересня 2015 року члени Комітету з питань промислової політики та підприємництва - народні депутати В. Галасюк, С. Кіраль, М. Єфімов, Б. Розенблат, М. Хміль, Г. Кривошея, О. Кужель та О. Дубінін - зареєстрували Проект Закону № 3153 "Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", яким цей мораторій пропонується відновити - до 30 червня 2016 року.

12 листопада Верховна Рада прийняла цей законопроект у першому читанні.

За всіма "мораторійними" законами перевірки припиняються нібито не повністю – формально їх можна проводити за дозволом Кабінету Міністрів України або при порушенні відповідної кримінальної справи. При цьому, судячи з усього, уряд такими дозволами перейматися не збирається: навіть порядок їх надання не був розроблений. За весь період мораторію відомо про надання лише одного дозволу в природоохоронній сфері: на перевірку нафтобази під Васильковим, - причому, відбулося воно вже після того, як дим від пожежі на цій нафтобази став помітний прямо з Києва! Отже, оскільки цей порядок не розроблений і досі, можна із впевненістю стверджувати, що при знов пропонованому мораторію ніякі дозволи Кабмін також не буде надавати.
Перевірки при порушенні кримінальних справ проводилися. При цьому до звичайної екоінспекторської тяганини додавалася ще й міліцейська, внаслідок чого вони тривали місяцями – а разом з ними і порушення, на припинення яких ці перевірки, нібито, спрямовувалися – зводячи нанівець саму їх доцільність як таку. У підсумку ці законодавчі новації, маючи на меті "спрощення адміністрування та зменшення навантаження на малий та середній бізнес" (згідно Пояснювальної записки до законопроекту № 3153), привели до паралічу контролю за використанням природних ресурсів. Що, до речі, і прогнозувала екологічна громадськість.

Внаслідок введеного мораторію по всій країні екологічні порушення стали масовими, а за своєю сутністю – безкарними, все більш грубими і відвертими. Лише в Харківській області в першій половині цього року на річках Мерлі і Роганці трапилися екологічні катастрофи – коли в цих водоймах загинули практично всі живі організми, ліс навколо ставка "Гайдучка" біля сел. Бабаї був забруднений гниючою рибою, місця зростання червонокнижних рослин між сел. Комунар і с. Федорці були розорані, в національному природному парку "Дворічанський" з боку ДП "Бірюк" систематично відбувалися порушення природоохоронних норм. І це тільки в одній області, і тільки факти, виявлені громадськістю! – а скільки їх трапилося в інших областях? А про скільки порушень громадськості невідомо? – при тому, що Державі про них невідомо взагалі, бо на контроль-то за ними і був введений мораторій!

В контролі за станом навколишнього середовища позапланові перевірки займають особливе місце – адже вони проводяться стосовно реальних, відомих порушень. Певним "ноу хау" нового "мораторійного" законопроекту є норма щодо їх проведення на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи "про порушення суб'єктом господарювання її законних прав" - з дозволу Державної регуляторної служби України. Враховуючи введену в цьому році Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження втручання у діяльність суб’єктів господарювання" заборону на проведення позапланових перевірок за зверненням юридичних осіб, ця норма можливість проведення позапланових заходів зведе взагалі нанівець, а різноманітним корупційним проявам надасть широкий простір. Так, законом не пояснюється, як саме має обґрунтовуватися звернення громадянина – а можливість його трактування і так, і сяк (на думку контролюючого органа? На думку Державної регуляторної служби?) надасть можливість відмовляти в проведенні перевірок коли комусь "цього не треба". Так саме для корупційних відмов дає простір малозрозуміле твердження, що звернення має бути "про порушення суб'єктом господарювання законних прав" особи. Наприклад, права яких осіб порушило згадане вище ДП "Бірюк" порушенням природоохоронних норм в національному природному парку? Хто має право повідомляти про них контролюючі органи?

Ну, і обов’язкове отримання на перевірку дозволу Державної регуляторної служби в кращих випадках призведе до бюрократичної тяганини, під час якої порушення, яке "перевірятиметься", буде тривати (як і з проведенням перевірок по кримінальним справам), в гірших випадках – потягне корупційні відмови (взагалі, яким чином регуляторна служба вирішуватиме, чи варто проводити екологічну перевірку, чи ні? - вона ж не екоінспекція… - чи є в неї фахівці, щоб розібратися в доцільності певної екологічної перевірки?).

Доцільність даного законопроекту доводиться однобічно, без урахування усього комплексу наслідків такого мораторію. Так, для авторів законопроекту він є доцільним, адже "Досвід наявності в Україні мораторію на перевірки доводить, що обмеження діяльності контролюючих органів є ефективним механізмом для спрощення адміністрування та зменшення навантаження на малий та середній бізнес", – оскільки з січня по травень 2015 року перевірок контролюючими органами проведено майже в 6 разів менше, ніж за аналогічний період 2014 року (згідно Пояснювальної записки). При цьому найважливіший вплив мораторію – ефект від обмеження на перевірки, наприклад, Державної екологічної інспекції, в соціально-економічній сфері та в сфері охорони довкілля – ніяк не розглядається. Більш того, судячи із відповіді, отриманої від Кабінету Міністрів України, такого аналізу взагалі ніхто не робив.

Слід враховувати й те, що в останні роки громадяни нездатність держави припинити будь-які порушення бачать постійно (перш за все, звичайно, через корумпованість влади), і тому все частіше намагаються припиняти їх самостійно – найяскравішим прикладом цього є сумні події цього літа в Мукачевому. Мораторій на екологічні перевірки цю імпотенцію влади тільки підсилює – чи потрібне Україні поширення випадків самосуду й зниження стабільності?

І насамкінець, хочемо відмітити, що при голосуванні за введення мораторію на екологічні перевірки, слід врахувати, що внаслідок проведених у 2010-2013 рр. реформ системи державних органів, в т.ч. екологічних, система державного екологічного контролю вже була напівзруйнована – коли були ліквідовані територіальні органи Мінприроди. Це поставило під загрозу перспективи реалізації на національному, регіональному і місцевому рівнях екологічної політики, знищило екологічну освіту і виховання, завдало істотної шкоди кадровому потенціалу природоохоронної системи та породило ріст корупції в екологічній сфері. А з ліквідацією у липні 2015 р. природоохоронних і екологічних прокуратур, в Україні остаточно були знищені спеціальні державні інституції, які займалися захистом екологічних інтересів держави, юридичних та фізичних осіб. Мораторії на перевірки цю систему доруйновують.

З огляду на наведене вище, через крайню шкідливість введення мораторію на проведення перевірок додержання природоохоронного законодавства для стану довкілля, та невизначеність його впливу на соціально-економічну сферу, ми вимагаємо:
від Верховної ради України - не приймати ані Закону № 3153 від 18.09.15 "Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності",
ані будь-якого іншого, що також матиме на меті обмеження проведення перевірок додержання природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією України.
від Президента України – ветувати такі закони в разі їх прийняття.

З повагою,
1. С. Шапаренко, Екологічна група "Печеніги", Харків.
2. О. Геревич, екологічне об'єднання педагогів "Еко-Екс", осередок Закарпатської обласної організації товариства охорони природи, Ужгород.
3. Г. Голубовська-Онісімова, Голова Координаційної ради Всеукраїнської екологічної громадської організації "МАМА-86".
4. М. Руда, координатор напрямку "Екологізація політики і практики" Всеукраїнської екологічної громадської організації "МАМА-86".
5. М. Коробко, Українська Екологічна Асоціація "Зелений світ", Кривий Ріг.
6. Є. Яцюк, науковий співробітник Національного природного парку "Гомільшанські ліси", Харківська обл.
7. Я. Мовчан, д.б.н., проф. каф. екології ННІ екологічної безпеки Національного авіаційного університету, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, Голова Національного екологічного центру України.
8. Є. Каролінський, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна.
9. А. Бучина, Харків.
10. М. Приступа Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна.
11. С. Гладкевич, Ічня Чернігівської обл.
12. А. Тупіков, заступник директора - головний природознавець Національного природного парку "Дворічанський", Харківська обл.
13. О. Боровий, Голова Колегії Еколого-гуманітарної організації "Зелений Світ", Чортків Тернопільської обл.
14. О. Степаненко, Голова громадської організації "Гельсінська ініціатива-ХХІ", Чортків Тернопільської обл.
15. М. Банік, снс Інститутe біології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
16. А. Мартинюк, громадська організація "Екоклуб", Рівне.
17. О. Листопад, журналіст, Київ.
18. В. Полєтаєв, ГК "Екополімер", Харків.
19. Є. Роман, Національний природний парк "Олешківські піски", Херсонська обл.
20. А. Гайдай, Президент Всеукраїнської громадської правоекологозахисної організації "Зелений Тризуб".
21. В. Пономаренко, регіональний ландшафтний парк "Краматорський", Краматорськ Донецької обл.
22. Н. Парапанова, Луганська екологічна організація "МАМА-86-Луганськ", Суспільний рух Луганської громади "Чисте місто".
23. А. Куземко, д.б.н., пров. наук. спiвр. Національного дендрологічного парку "Софіївка" НАНУ, член виконавчого комітету Європейської степової групи (European Dry Grassland Group).
24. І. Мойсеєнко, д.б.н., професор, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету.
25. І. Черкаська, директор регіонального ландшафтного парку "Диканський", Полтавська обл.
26. Г. Заворотна, вчений секретар Національного екологічного центру України.
27. А. Павелко, Бюро екологічних розслідувань, Львів.
28. О. Берьозкіна, громадська організація "Слобожанці за краще життя", Харківський р-н Харківської обл.
29. В. Ловчиновський, Харків.
30. В. Александрук, Черкаська міська громадська організація "Освіком".
31. І. Зубко, Президент Благодійного Фонду "Оберіг", Запоріжжя.
32. О. Бурковський, Донецька обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги.
33. В. Мороз, в.о. Голови Українського громадського об`єднання міжвідомчих комунікацій у сфері охорони навколишнього природного середовища "е-Екологія", Київ.
34. А. Єварницький, Харків.
35. А. Жуков, Біляївська районна громадська організація "Дельта", Одеська обл.
36. А. Ерліх, Всеукраїнська громадська організація "Громадянська позиція", Харків.
37. О. Любич, Київ.
38. В. Милокоста, Київ.
39. Г. Проців, Екологічний клуб "Край", Бережани Тернопільської обл.
40. О. Деркач, завідувач наукового відділу Регіонального ландшафтного парку "Тилігульський", заслужений природоохоронець України.
41. Ю. Масікевич, Буковинська філія Національного Екоцентру України "Крона", Чернівці.
42. В. Льовкіна, голова громадської організації "Шульгівська громада", Шульгівка Петриківського р-ну Дніпропетровської обл.
43. Ю. Богданов, "Голос Природи", Дніпропетровська обл.
44. Ю. Гезь, громадська організація "Шульгівська громада", Шульгівка Петриківського р-ну Дніпропетровської обл.
45. В. Зезюлін, депутат Шульгівської сільської ради, Петриківський р-н Дніпропетровської обл.
46. А. Пономаренко, Шульгівка Петриківського р-ну Дніпропетровської обл.
47. Г. Каніболоцька, член Всеукраїнської екологічної ліги.
48. П. Дмитров, член правління громадської організації "Шульгівська громада", Шульгівка Петриківського р-ну Дніпропетровської обл.
49. Лазур Юрій Іванович, член правління громадської організації "Шульгівська громада", Шульгівка Петриківського р-ну Дніпропетровської обл.
50. Кравченко, Благодійний фонд "Екологія. Право. Людина", Львів.
51. Г. Величко, Національний природний парк "Дворічанський", Харківська обл.
52. Е. Ключко, Дніпропетровське обласне товариство німців «Відергебурт», Дніпропетровська обласна спілка громадських об’єднань "Асоціація "ХІД".
53. І. Трохим, громадська організація "Центр "Жіночі перспективи", Львів.
54. О. Лакеєнко, Київ.
55. В. Волох, голова правління Запорізької міської громадської організації "Людина і Суспільство".
56. О. Царук, заст. голови громадської організації "Екологічний клуб "Еремурус", експерт Конвенції ООН по боротьбі з опустелюванням, експерт програми LEAD FAO, Калита Київської обл.
57. В. Горобець, секретар Громадськоі екологічної ради при Дніпропетровській ОДА.
58. Г. Шведун, вчитель біології Криворізької загальноосвітньої школи № 123, член громадської організації "Екологічний клуб Еремурус", Кривий Ріг.
59. О. Медведєва, к.б.н., доц., зав. кафедрою екології та охорони навколишнього середовища Кіровоградського національного технічного університету, координатор з питань розвитку та популяризації еколого-правової освіти Українського громадського об`єднання міжвідомчих комунікацій у сфері охорони навколишнього природного середовища е-Екологія.
60. А. Цуканов, "Зелений Фронт", Харків.
61. О. Іванчук, Київ.
62. М. Борисенко, Канів Черкаської обл.
63. І. Вихристюк, Татарбунарська районна громадська екологічна організація "Відродження", Одеська обл.
64. М. Подуфалий, турклуб "Ходак", Бережани Тернопільської обл.
65. М. Слабодух, турклуб "Жуків", с. Жуків Бережанського р-ну Тернопільської обл.
66. І. Комарницька, агрометеоролог Бережанської метеостанції, Бережани, Тернопільської обл.
67. І. Гаврилишин, вчитель хімії, Бережани Тернопільської обл.,
68. О. Бридун, вчитель географії і біології, Бережани Тернопільської обл.
69. О. Караневич, член клубу "Колекціонер", Бережани Тернопільської обл.
70. Б. Парасюк, член громадської організації "Бережанський Майдан", Бережани Тернопільської обл.
71. О. Коковін, член громадської організації "Бережанський Майдан", Бережани Тернопільської обл.
72. Н. Вітковська, член громадської організації "Бережанський Майдан", Бережани Тернопільської обл.
73. Г. Шатрук, член громадської організації "Бережанський Майдан", Бережани Тернопільської обл.
74. С. Пономаренко, Краматорськ Донецької обл.
75. Л. Пономаренко, Бібліотека ім. Чехова, Краматорськ Донецької обл.
76. С. Пономаренко, Краматорськ Донецької обл.
77. В. Гончарук, Міжнародна благодійна організація "Фундація "Зелений КІТ", Вінниця.
78. О. Коц, Вінницька міська громадська організація "Інтер-Еко", Вінниця.
79. А. Босак, Українська екологічна асоціація "Зелений світ", Київ.
80. Н. Преображенська, Українська екологічна асоціація "Зелений світ", Київ.
81. О. Ховратенко, Українська екологічна асоціація "Зелений світ", Київ.
82. М. Михалко, Українська екологічна асоціація "Зелений світ", Київ.
83. В. Ткаченко, Українська екологічна асоціація "Зелений світ", Київ.
84. Г. Денисенко, Українська екологічна асоціація "Зелений світ", Київ.
85. А. Побережна, Українська екологічна асоціація "Зелений світ", Київ.
86. Г. Цвєткова, Всеукраїнська екологічна громадська організація "МАМА-86", Київ.
87. А. Бронсков, Національний природний парк "Меотида", Донецька обл.
88. О. Бронскова, Національний природний парк "Меотида", Донецька обл.
89. Л. Качмарська, Тернопільське екологічне об'єднання "Наше місто", Тернопіль.
90. А. Єлькін, міська екологічна громадська організація "МАМА-86-Запоріжжя", Дитячо-юнацька екологічна громадська організація "Республіка Мрія", МГЕІВ "Вісник Мрії", Запоріжжя.
91. І. Гуденко, член громадської організації "Зелений Фронт", Харків.
92. І. Санковська, член екологічного клубу "Еремурус", завідуючий відділом гуманітарної та екологічної роботи ЦДЮТ Деснянського району Києва.

Підписи, що прийшли після 29.11.15

93. Г. Беляєва, Харків.
94. М. Вітько, Українська Екологічна Асоціація "Зелений світ", Марганець Дніпропетровської обл.
95. В. Фіцак, Калуш Івано-Франківської обл.
96. В. Манюк, доцент Дніпропетровського національного університету.
97. Л. Луцюк, адвокат тварин, зоополітик, Інформаційно-Аналітичне Бюро Адвокатів Тварин (ІАБ), Португалія.
98. О. Кісліченко, фаховий юрист в питаннях захисту прав тварин ІАБ, Італія.
99. Є. Рєзніков, "Зелений Фронт", Харків.

v:4231

Теги

Вход в систему

__________track masteringtrack mastering

_______Яндекс.Метрика