Літ одноденок в Дунайському біосферному заповіднику
Про безліч цікавих природних явищ ми навіть не здогадуємося. Одним з них є літ одноденок палінгеній. В якусь годину сонячного дня над поверхнею води з’являються великі прозорі метелики. З кожною хвилиною їх більшає, вони все густіше снують над водою, торкаючись її довгими нитками - виростами з кінця свого тулуба, і поступово починає здаватися, що поверхня ріки закипає. Це мерехкотіння інколи порушують лише соми, які підіймаються, щоб поласувати неочікуваною здобиччю. Течія зносить комах і приносить нових, але потрохи їх меншає. І ось, так само несподівано, як все починалося, все й закінчується…
Палінгенія довгохвоста відноситься до ряду Одноденок – давніх комах, які за чотириста мільйонів років лишилися практично незмінними. У відкладах, починаючи з докам’яновугільних часів, вчені знаходять відтиски майже таких же істот (хіба що в декілька разів більших), що і зараз літають над нашими водоймами. Палінгенія довгохвоста є найбільшою одноденкою Європи, і разом із "нитками" на кінці тулуба сягає в довжину 12 см.
Практично всі комахи (крім найдавніших – ще старших за одноденок) під час свого розвитку проходять стадії личинки й дорослої особини. Палінгенія майже все своє життя, чимале для комахи (2-3 роки), перебуває на стадії личинки. Вони живуть в глинистих берегах рік та на їх дні, а живляться мікроскопічними частками організмів, водоростями, бактеріями і т.п. дрібнотою.
І це єдиний раціон палінгенії, бо її дорослі особини живуть декілька годин (тому, до речі, і "одноденки"), і не живляться взагалі. "Дорослішають" вони тільки для продовження роду - спарювання та відкладання яєць.
В пониззях Дунаю палінгенії летять в червні-липні. Спочатку вони стають "повнолітніми" - личинки вилазять на водні рослини, линяють (фактично, вилазять зі своєї старої шкури), й перетворюються на дорослих – крилатих - особин. Ті відлітають, сідають, і линяють ще раз.
Надалі, свої останні години життя, палінгенія проведе в польоті. Відлиняв удруге, партнери шукають один одного над самою поверхнею води. При цьому довгі нитки на кінці свого тулуба вони використовують як регулятор висоти: щоб рухатися в одній площині, комахи опускають волоски на воду, і тримаються так, щоб від води вони не відривалися. Під час спарювання палінгеній, поверхня води, на радість рибам, просто кишить ними.
Самці після спарювання невдовзі гинуть, самиці – підіймаються декілька кілометрів вверх за течією, відкладають яйця… і теж гинуть. А частина палінгеній взагалі направилася кудись на узмор'я…
усипані тільцями цих комах.
Таким дивним чином палінгенії жили мільйони років. Ще не так давно ця комаха була поширена в центральній та західній Європі, до першої половини ХХ ст. мешкала у верхній та середній течії басейну Дністра. Зараз же, через днопоглиблювальні роботи (що й зрозуміло, якщо згадати, де живуть її личинки) і забруднення води, лишилася тільки по Тисі та в пониззях Дунаю.
За словами директора Дунайського біосферного заповідника О. Волошкевича, літ палінгеній цього року – перший їх масовий літ за останні тридцять років. Отже, якщо згадати, що Дунай протікає через половину Європи, і, фактично, збирає всі стоки з неї, то це явище свідчить про ефективність зусиль Євросоюзу в очистці водойм.
Пониззя Дунаю, своєрідний "стокозбірник" Європи, стали чистими.
*
____________________
КОНТАКТ:
Шапаренко Сергій: тел. (066) 387-46-81, pe4enegy@gmail.com
Підготовлено ЕкГ "Печеніги", при використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.