Мешканці сучасних міст дуже часто відносяться до зелених насаджень як до чогось саме собою зрозумілого. Наразі мало хто згадає пильові буревії у південних містах України. Та й промисловість вже не така потужна як під час індустріалізації. Тому багато у кого з містян виникає твердження, що дерева практично не впливають на чистоту повітря, яким ми дихаємо.
Особливо часто так аргументують бажання знести дерево, що затуляє вікна першого поверха.

В цьому питанні змішані одразу дві проблеми. І їх треба одразу чітко розрізнити. Перша — це проблема непрофесійних розрахунків інсоляції в наших містах. Інша — нерозуміння місцянами величезного значення дерев для населених пунктів.

Необхідність певної тривалості сонячного світла у оселі підтвердить будь-який медик, гігієніст, фізіолог. Але розрахунки інсоляції — це професійна робота, яка повинна виконуватись ДЛЯ КОЖНОГО ОКРЕМОГО БУДИНКА. Звичайно, під час планового будівництва в СРСР на це не звертали увагу. І у багатьох випадках саме це насамперед — причина темряви на перших поверхах.

Тепер щодо того, що дерева «практично не впливають на якість повітря, яким ми дихаємо». Можна напевно казати, що людина, яка таке заявила, відпочиває після роботи не на проспекті Гагаріна у годину пік, а десь за містом, або у лісопарку; або — десь за кордоном але ж ніяк не у пустелі, а там, де зелено. Після такого гарного відпочинку, звичайно, можна казати що завгодно — навіть, що паління — надзвичайно корисне для здоров’я.
Дуже яскрава ілюстрація того, як «не важливі» дерева для міст — це фото.

Озеленення прибудинкових ділянок — не чиясь забаганка, а необхідність, що доведена біологами, фахівцями з гігієни та містобудування. З теми надзвичайної важливості зелених насаджень для екології міст написано тисячі наукових робіт, десятки тисяч рефератів у школах і ВНЗах всіх країн світу.

Коротко роль зелених насаджень можна звести до наступних аспектів:
-вплив на тепловий режим
-сприяння руху повітряних мас
-нейтралізація забруднень атмосферного повітря
-оздоровлення повітря (завдяки впливу фітонцидів)
-іонізація повітря
-нейтралізація шумового впливу

1. ТЕМПЕРАТУРНИЙ РЕЖИМ.
Температура повітря серед забудови вище, ніж серед зелених насаджень, при чому різниця температур згідно досліджень сягає 10-12%. І переконатись в цьому може кожен, прослухавшти прогноз погоди: температура у місті завжди вища, ніж за його межами. Або, можна просто відмітити температуру на площі центра Харкова, а потім відвідати лісопарк, і подивитись на градусник там.
Наприклад, якщо темература повітря у лісі 24 градуси, то у місті – вже 27; температура поверхні грунту у лісі 20-27, а у полі 28-32; температура голої кам’яної, цегляної чи бетонної стіни 27-34 градуси, ця ж стіна за тих же умов, але оповита рослинами, розігрівається лише до 18-27 градусів (звичайно, для кожного регіону ця різниця у температурах буде інакшою, але завжди буде).
Російський інститут містобудування наводить такі дані: група дерев (сквери, бульвари) порівняно з відкритим простором, зменшує температуру повітря на 1 – 1,5 °С, а температуру поверхні — на 12-20°С, знижує інтенсивність сонячної радіації на 94-96%; під час буревіїв швідкість вітру знижує на 20-40%.
Дерева охолоджують повітря завдяки своїй життєдіяльності. Для випаровування 1л води дерево потребує (тобто, поглинає) до 600 ккал тепла. Саме цей процес сприяє зниженню температури в нижніх шарах кроти та приземному шарі повітря на 3 - 5 °С (у порівняння з температурою повітря навколо). Навіть відкритий газон має температуру на 6 °С нижче, ніж асфальт в тіні.

2. РУХ ПОВІТРЯНИХ МАС
Повітря серед насаджень холодніше повітря прилеглих територій. А холодние, і, відповідно, більш важке повітря, намагається витіснити більш легке тепле повітря на сусідніх із зеленим масивом відкритих просторах. Таким чином, зелений масив сприятливо впливає на температуру прилеглих територій. Особливо помітний цей вплив при штилі.
Рух більш холодного повітря від зеленого масива до відкритої території може сягати швидкості 1 м/с, тобто, створювати легкий вітерець, охолоджуючий та провітрюючий цю відкриту територію.

3. ОЧИЩЕННЯ ПОВІТРЯ ВІД ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН ТА ПИЛУ
Пил осідає на листі, гілках та стовбурах берев та чагарників, а потім змивається атмосферними опадами на землю. Так, у повітрі ділянки, що захищена від промислового підприємства щільною зеленою смугою, забруднень виявилось менше: сірчастого газу (SO2) на 30%, окису вуглецю (СО) на 35, фенолу на 29 та пилу на 64 %. А, наприклад, у глибині лісового масиву на відстані 250 метрів від галявини вміст пилу у повітрі скорочується більше, ніж у 2,5 рази.
Особливої уваги слід приділити ролі пилу в місті.
Пил — це суспензія твердих часток розміром 0,1-100 мкм. Наземний, міський пил — це суміш часток грунту, дорожного покриття, диму, сажі, рослинних та тваринних організмів (спор, бактерій, грибків та ін.). Частину пилу (порівняно великого) ми зазвичай відкашлюємо. Дрібний пил діє на наш організм наступним чином.
1.спочатку він попадає до носової порожнини. Завдяки мікроскопічним розмірам, щільно «забиває» слизову оболонку. Отже, фільтруюча властивість носу падає. У людини з’являється «поверхнєве» дихання, легені погано вентилюються, і дієздатність падає. Інший наслідок забруднення носової порожнини — людина починає рефлекторно дихати ротом. Отже, бруд, мікроорганізми та ін.майже безперешкодно починають попадати у легені.
2.механічний подразник. Тверді частинки подразнюють та пошкоджують механічно слизові носа, легень, глаз. Виникають запальні процеси. Тривале потрапляння дрібнодісперсного пилу в організм призводить до хронічної нежиті, хронічного бронхіту та ін.хвороб дихальних шляхів, (одна з найгірших стадій дії пилу на легені — сілікоз).
3.завдяки мікроскопічним розмірам, загальна поглинаюча площа пилу дуже велика. В нормальних природних умовах пил створює аерозолі та є причиною формування атмосферних опадів. Але у приземному просторі міста пил адсорбує багато шкідливих речовин. На міських шляхах вуличний пил містить кадмій, свинець, хром, цинк, мідь. Також пил активно собрує токсичні гази (окис вуглецю, оксиди азоту, хлору та ін.). Особливо шкідливі для людини аерозолі, що містять кислоти та адсорбують канцерогенні речовини (останні з часом можуть стати причиной онкозахворювань).
Пил також «транспортує» до нас мікроорганізми. Наприклад, в вуличному пилу мікобактерії туберкульозу зберігаються протягом 10 днів.
Отже, позбавляючи міське повітря пилу, дерева рятують нас від багатьох негараздів.

4. ФІТОНЦИДИ РОСЛИН (летючі та нелетючі сполуки деяких рослин, що мають бактерицидні властивості).
Наприклад, фітонциди дубової листви знищують збудника дизентирії, а фітонциди ялівцю - збудників черевних захворювань. Сосна кримська, кипарис вічнозелений, кипарис гімалайський затримують рост туберкульозної палички.

5. ІОНІЗАЦІЯ
За сприятливих умов розвитку, рослини підвищують у повітрі та на прилеглій території кількість легких негативно заряджених іонів - матеріальних носіїв електричних зарядів, що характеризують стан чистоти повітря.
Помірно підвищена іонізація повітря (до 2 - 3 тис. іонів на 1 см3) позитивно позначаэться на здоров’ї та самопочутті людини. Найбільш благотворними для здоров’я людини є т.з. легкі іони.
У лісі під Києвом легких іонів виявилось від 1020 до 1390 в 1 см3 повітря.
Київський НДІ містобудування встановив, що легких іонів в 1 см3 повітря озелененого двору виявилось від 499 до 1014; районного парку — 1178.

6. НЕЙТРАЛІЗАЦІЯ МІСЬКОГО ШУМУ
Існує шкала гучності шуму в децибелах з нижньою межею (порог чутності), рівною одиниці, та верхньою межею, що дорівнює 140 дБ (поріг больового відчуття). Людина може переносити без особливих наслідків протягом тривалого часу шум, що дорівнює 20 - 25 дБ. Вчені стрверджують, що шум в великих містах скорочує життя людини на 8-12 років.
Крони листяних порід дерев поглинають 26% звукової енергії, що падає на них. Шум на вулиці із висотними будинками, на якій немає дерев, в 5 разів вище (на висоті росту людини), ніж на тій самій вулиці, де є дерева уздовж тротуарів.

Звичайно ж, від цих підрахунків та наведених даних, на перших поверхах наших "хрущоб" світліше не стає. Але це проблема не дерев, а проектування міста, проблема непрофесійного планування забудови та озеленення. Якщо будинок правильно розташований за сторонами світу, правильно підібрано породи дерев біля будинку і висаджено ці дерева на необхідній відстані від будинку, то жодних проблем у мешканців перших поверхів немає.

Наприклад, будинок, який розташований на південь-північ (тобто, основна кількість вікон "дивляться" на схід та захід) буде освітлений сонцем спочатку вранці, а потім - після обіду. У Харкові багато будинків розташовані саме так. Але мало яким з них пощастило з правильним озелененням. Якщо від західної стіни будинку до дерев не менше 8 метрів, а дерева мають "ажурну" крону (такі як в’яз, береза), то проблем з освітленням перших поверхів не буде. А при достатній висоті дерев, прохолода буде діставатись й верхніх поверхів.
На верхніх поверхах "хрущоб" історія зовсім інша. Температура вже зараз, у травні, о 9 ранку сягає 29 °С. У серпні по обіді буває навіть до 36 °С. Отже, з одного боку, мешканці перших поверхів скаржаться на те, що темно. А мешканці верхніх — відчувають себе немов на пательні. То чи насправді в цьому винні дерева? Більше того, якщо у будинку проблеми з вологим підвалом, то ніяке вирубування дерев не допоможе.
Але нажаль, багато територій навколо будинків озеленені кленами та липами. І найгірше - з західної та північної сторін. Розумне рішення проблеми — це поступове заміщення дерев із щільною кроною (клен), що ростуть близько до будівель, на дерева з «ажурною» (береза, ясен, в’яз). Тобто, насправді ще років з 20 тому потрібно було поряд із кленами на прибудинкових територіях висадити нові дерева, дочекатись, поки вони підростуть, і потім, поступово, звільняти територію від «темних» порід дерев.
Треба також звернути увагу, що в окремих посадках та з південних частин будівель клен відмінно виконує свою захисну роботу.

Але, нажаль, для мешканців нижніх поверхів, що роблять заяви про неважливість дерев в екології міста, жодні наукові докази, жодні дослідження медиків не є достатньо впливовими аргументами. Можна, хіба що, запропонувати їм прожити день на п’ятому поверсі «хрущовки», або на верхніх поверхах залізобетонних «шпаківень», що протягом літнього дня розігріваються немов пательня.
Для більш поміркованих містян, найліпшим рішенням буде запрошення спеціалістів, що зроблять порівняльні заміри температури на різних поверхах (в квартирах та зовні), зробялть розрахунки інсоляції. В деяких випадках може статися, що причиною тіні є будівля навпроти, що височиє вище, ніж того потребують норми, і жодне кронування або знесення не допоможе — тільки дихати стане важче.

У прямому зв`язку з кронуванням є ще один цікавий показник. Це — площа листової поверхні дерева. Адже це параметр, від якого залежить і кількість поглинутих газів та зібраного пилу; і ступінь поглинання сонячної радіації; і ступінь зниження температури під пологом дерев.
В залежності від стану та місця зростання листова поверхня 40-річного клену — близько 300 кв.м, а 10-річного саджанця — лише близько 25 кв.м (але це — оптимальні показники). Компенсувати знесення одного дорослого дерева п`ятьма саджанцями можливо лише за умови, що вони будуть не молодше 10 років і протягом декількох наступних років буде здійснюватись періодичний полив ціх дерев. Але хто бачив, щоб у нашому місті централізовано поливали молоді дерева?

Отже, кожного разу проблема перших поверхів має розглядатися окремо, і обов’язково — фахівцями. Важливість озеленення прибудинкових територій безперечна. А інсоляцію та вплив відсутності дерев на нагрівання будівлі повинні розраховувати інші фахівці, з відповідною апаратурою. Вони мають врахувати потреби всіх мешканців будинку, а не вимоги декількох громадян, яким заважає «це ненависне дерево».
Можливо, це буде знесення тільки одного дерева — але саме того, що найбільше перешкоджає сонячному світлу. Можливо, кронування (але, на жаль, вже давно в нашому місті це не робили професійно). Але вирішувати проблеми декількох квартир за рахунок решти багатоквартирного будинку — не дуже добре.
Будь-які дії, що стосуються більше ніж однієї особи, треба робити фахово, а не за забаганкою.