Наукові досягнення:
1. Проведено детальне дослідження фауни птахів, плазунів, звірів (ссавців), риб, а також всебічне вивчення різноманіття рослин території Національного природного парку "Гомільшанські ліси". Результатом такої детальної інвентаризації стало отримання інформації щодо територіального розподілу рідкісних видів та угруповань, що є основою для подальшої охорони цих видів в межах НПП. Список видів тварин "Червоної книги України" для даної території було збільшено з 24 (дані на момент створення парку в 2004 р.) до 111 (2011 рік)!

2. Для усієї території Національного парку було встановлено науковий контроль над проведенням лісогосподарських заходів, лісове господарство приведено у відповідність до вимог природоохоронного законодавства та положення про НПП. Це перший в українській практиці випадок, коли для ООПТ у структурі лісової агенції апробовані такі інновації. Практика подальшого впровадження таких методик раціонального користування лісовими багацтвами регіону сприятиме більш ефективному та ощадному використанню лісових ресурсів.

3. Науковий відділ НПП "Гомільшанські ліси" наразі є єдиним серед наукових відділів ООПТ України, який регулярно надає інформацію до "Державного Кадастру тваринного світу", постійно веде кадастр рідкісних видів флори, фауни та мікобіоти, їх угруповань.

4. Співробітники наукового відділу НПП "Гомільшанські ліси" регулярно публікують наукові статті, в т.ч. у виданнях рекомендованих Вищою Атестаційною Комісією України та виданнях з "impact" - "impact"-фактором, тобто зі значним рівнем цитування. Кількість наукових статей на 1 співробітника становить 3.5 – 4 на рік, в т.ч. 0.5-1 – з "impact"-фактором та у виданнях, рекомендованих ВАК України. Дані показники значно вищі ніж у наукових відділів інших НПП та Природних заповідників, а також кафедр Біологічного факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна і є на рівні "Біологічного інституту" м. Харкова.

5. Наукові співробітники регулярно беруть участь у роботі міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових конференцій. Три співробітники є дійсними членами міжнародних робочих груп ("з вивчення та охорони кажанів", "з вивчення та охорони журавлів Північної Євразії, "з вивчення та охорони денних хижих птахів та сов Північної Євразії").

6. Значний обсяг видів моніторингу природи, який веде відділ моніторингу та науки НПП "Гомільшанські ліси" - ще одне надбання наукового підрозділу Парку. Серед видів моніторингу та одноразових досліджень:

- проведення кліматологічних досліджень (кліматичний календар, особливості року),
- проведення гідрологічних досліджень (вивчення флуктуацій рівня річки Сіверський Донець),
- проведення геологічних, геоморфологічних та палеонтологічних досліджень,
- проведення щорічної інвентаризації фауни птахів,
- проведення щорічної інвентаризації ентомофауни,
- проведення обліків чисельності горобцевих, соколоподібних птахів, качок, сов,
- проведення моніторингу успішності гніздування соколоподібних та сов,
- проведення обліків плазунів та амфібій,
- проведення щорічної інвентаризації фауни риб (іхтіофауни),
- проведення моніторингу чисельності мігруючих соколоподібних, голінастих та бджолоїдок,
- проведення щорічного моніторингу складу харчування сови сірої,
- проведення щорічного моніторингу заселеності штучних гніздівель для сови сірої (53 гніздівлі),
- проведення моніторингу впливу траси "Задінецьке-Коропове" на популяції бабок, плазунів, птахів, ссавців та амфібій,
- проведення щорічного моніторингу чисельності ратичних та хижих ссавців,
- проведення щорічного моніторингу чисельності рідкісних видів флори,
- проведення щорічної інвентаризації фауни кажанів,
- проведення щорічної інвентаризації флори та рослинності Парку,
- проведення щорічної постійної інвентаризації мікобіоти території НПП,
- проведення моніторингу природного відновлення сосни звичайної на лісових згарищах.

Вказаний вище перелік майже повністю включає в себе усі види моніторингу та інших досліджень, що рекомендовані нормативами Мінприроди та НАНУ для наукових підрозділів ПЗ та НПП.

За період роботи Національного парку співробітниками наукового відділу було захищено 2 дисертації кандидата наук, ще 3 роботи підготовлено до захисту.

Досягнення охорони природи:
1. Впродовж періоду існування НПП було створено відділ охорони. Завдяки його діяльності вдалося майже повністю ліквідувати браконьєрський збір цибулі ведмежої, інших рідкісних видів флори. Також значно зменшилась кількість випадків браконьєрського полювання, результатом чого стало значне зростання чисельності кабанів та оленів – в 4-5 разів у порівнянні з 2005 р. З’явились лосі (7 – 10 голів). Завдяки охороні на озерах Парку почали відновлюватись післягніздові та міграційні скупчення водоплавних птахів (наразі існують скупчення 30, 180 – 200 та 15 качок, в 2005 р. жодного з цих скупчень не було). Площа деяких осередків зростання цибулі ведмежої збільшилась у 2-3 рази. З`явилась місцева родина вовків. В чому користь від місцевих, осілих вовків? По-перше, вони контролюють та захищають територію, у декілька разів більшу за ту, яка потрібна для прогодовування, виживання. Таким чином, значна кількість поголів`я ратичних (копитних) тварин опиняється в межах території, де місцеві вовки їх не полюють, проте відлякують бродячих молодих вовків, а також знищують бродячих собак – найбільшу загрозу для мисливських тварин. Родина вовків також регулює (поїдаючи їх) чисельність собаки єнотовидного та лисиці, що позитивно впливає на стан популяцій мисливських видів птахів (перш за все – качок). Регулювання чисельності лисиць та собак також сприяє підтриманню санітарного стану популяцій диких тварин, наприклад, через скорочення вірогідності передавання сказу від тварини до тварини.

2. Розробка та втілення у життя адекватних рекомендацій щодо ведення лісового господарства з урахуванням вимог охорони рідкісних видів сприяла зростанню чисельності рідкісних видів птахів (у порівнянні 2006 та 2011 рр. відповідно): сірий журавель збільшив чисельність з 1 до 2 пар, з’явилась на гніздування 1 пара орланів-білохвостів (відмічено ще 3 негніздових птахи), чисельність орла-карлика зросла з 1 до 7 пар, канюка з 20 до 37 пар, осоїда – з 2 до 9 пар. З’явились на гніздуванні малі підорлики (3 пари), степові канюки (2 пари), великі підорлики (1 пара), а на зимівлі – беркути. Чисельність зимуючих сірих сорокопудів збільшилась з 3-4 особин до 7-8 особин. Науково обґрунтоване ведення лісового господарства та планування екологічних/туристичних маршрутів позитивно вплинуло на успішність гніздування рідкісних видів хижих птахів (цей показник збільшився на 20-50% для різних видів), які є одним з об`єктів, цікавих для клієнтів "зеленого туризму". Серед населення Західної Європи досить поширений такий вид туризму, як Birdwatching – спостереження рідкісних видів птахів у природних умовах.

Міжнародна співпраця, екологічна просвіта, туризм:
1. Адміністрацією НПП "Гомільшанські ліси" укладені договори про співробітництво (наукове співробітництво, обмін досвідом між відділами охорони та екопросвіти і рекреації) з Національним природним парком "Великий Луг" (Запорізька область), Природним Заповідником (ПЗ) "Білогір’я" (Бєлгородська область Російської Федерації), ПЗ "Окський" (Рязанська область Російської Федерації), ПЗ "Центральнолісовий" (Тверська область РФ), НПП "Галицький" (Івано-Франківська область), готуються договори з ПЗ "Хоперський" (Воронезька область РФ) та ПЗ "Наурзумський" ("Наурзум", Казахстан), Народним парком "Кампіноський" (Польща).

2. Діють договори та програми співробітництва в рамках цих договорів з "Аграрною академією", "Академією міського господарства" (проводяться літні практики студентів), "Державним педагогічним університетом ім. Г.С. Сковороди", з "Харківським національним університетом ім. В.Н. Каразіна", "Біологічним інститутом" (що при ХНУ). В рамках співробітництва між Парком та останньою установою створено "Міжвідомчу лабораторію Заповідної справи". Партнерами НПП "Гомільшанські ліси" є НАНУ та її структурні підрозділи (наприклад, Інститут зоології ім. Шмальгаузена), "Зоологічний інститут" Російської Академії Наук (м. Санкт-Петербург), "Інститут екологічних проблем" Уральського відділення РАН (м. Єкатеринбург), "Міжнародна радіоекологічна лабораторія" (при "Чорнобильському Центрі з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології").

3. Для студентів Біологічного факультету ХНУ наукові співробітники НПП регулярно проводять семінари з охорони тваринного та рослинного світу, екології тварин та рослин, еволюції, тощо. Також проводять заняття з учнями шкіл м. Харкова, які відвідують екологічний гурток ім. Талієва (при біологічному факультеті ХНУ).

4. Співробітники відділу рекреації та екологічної освіти регулярно проводять заняття з екопросвіти серед учнів шкіл Зміївського району.

5. При НП "Гомільшанські ліси" є газета "Гомільшанський вісник", яка стала результатом наполегливої співпраці відділу науки та моніторингу і відділу екоосвіти та рекреації. Цей інформаційний бюлетень, який містить чимало цікавої пізнавальної інформації і покликаний сприяти екологічному вихованню патріотичного громадянина, безкоштовно розповсюджують серед місцевого населення та гостей парку.

6. Фахівцями відділу екоосвіти та рекреації розроблені, обладнані та введені в експлуатацію 3 екологічних стежки, сплановано та теоретично розроблено 3 туристичні маршрути, 16 екологічних стежок, 7 кінських та велосипедних маршрутів.

7. З території Національного парку (перш за все – з найбільш часто відвідуваних туристами прилеглих до річки Сіверський Донець територій) було зібрано та вивезено на смітник більше 60 тон сміття. Не менше 2 разів на тиждень працівниками відділу охорони та відділу рекреації та екоосвіти проводиться прибирання узбіч стежинок та доріг, місць відпочинку місцевого населення та туристів. Щороку парк відвідують десятки, а іноді і сотні тисяч відпочиваючих. Завдяки співпраці між відділом Моніторингу та науки і відділом Екоосвіти та рекреації на базі зібраних чисельних даних щодо особливості структури та територіального поширення рідкісних та звичайних видів флори та фауни цей потік відпочиваючих направлено у раціональне русло, розподілено по місцях відпочинку та маршрутах так, щоб не завдавати шкоди флорі та фауні. Все це робить відпочинок не лише "чистим" та цікавим – пізнавальним, але й таким, що не завдає шкоди природі.

8. Доброю традицією стало проведення щорічного екологічного та етнографічного фестивалю "Гомільшанський екотоп". В 2010 та 2011 рр. його відвідало 1200 та бл. 1000 чоловік відповідно. Даний фестиваль сприятиме поширенню серед молоді поваги до традицій українського народу, сприятиме вихованню "екологічно свідомої" особистості.

Проте не все так просто в роботі Національного природного парку "Гомільшанські ліси" – природної скарбниці Зміївського краю та всієї Слобожанщини. Незалежна та принципова позиція колишнього керівництва Парку у особі директора Мотляха Олександра Дмитровича по таких питаннях, як недопущення "прихватизації" громадських місць відпочинку – пляжів, узбереж річок та озер, лісів призвела до шаленого опору роботі парку з боку можновладців. Усі ті, хто має власну, "шкурну" зацікавленість у захваті найкращих земель під забудову котеджами (Євген Мураєв, голова райдержадміністрації), приватизації громадських пляжів та у створенні закритих для населення приватних мисливських господарств на території лісових масивів Зміївщини (Михайло Добкін, голова облдержадміністрації) вирішили раз і назавжди покінчити з Національним парком як гарантом прав громадян щодо доступу до лісів, лук, річок та інших місць "відпочинку на природі". На початку квітня цими "босами" було відхилено клопотання щодо продовження трудового контракту з директором парку – Мотляхом О.Д. при цьому Мураєв та Добкін проігнорували дуже позитивні відгуки Міністерства охорони природи та керівництва Агентства лісових ресурсів України про роботу адміністрації парку та високу оцінку роботи структурних підрозділів – відділів. Таке ігнорування попередніх рішень вищих інстанцій є порушенням вимог субординації, тобто, підпорядкування одних владних структур іншим. А оскільки пряме владне втручання у роботу парку у вигляді звільнення директора призведе до порушення ефективності роботи природоохоронної установи вищого рангу (тобто, національного парку), у таких діях панів Мураєва та Добкіна є ознаки антидержавної діяльності. Тобто, ці "владні боси" зазіхнули на найвищого рангу державну природоохоронну установу, що є одним із багатьох інститутів Української Державності. І відповідь Держави та Суспільства повинна бути пропорційно жорсткою. Що повинна робити Держава у випадку ракетно-бомбової атаки на один з її залізничних вузлів? Правильно, знищити ворога та відбити атаку! А Національний парк є одним з ключових вузлів природоохоронної мережі, яка забезпечує збереження, раціональне використання та відтворення ресурсів, від яких залежатиме виживання нації (ґрунтові води, ліси, ґрунти, мисливські тварини та тварини і рослини, що є корисними у лісовому та сільському господарстві – хижі птахи, що знищують гризунів, дрібні комахоїдні птахи, хижі комахи).

Злочинне втручання місцевої влади у роботу Національного парку обтяжує та обставина, що на пост директора "Гомільшанських лісів" влада висуває кандидатуру браконьєра та "лісового барона" Івана Северина, який мешкає в с. Коропове. Ця особа відома своїми виступами проти самого існування Національного парку: у 2010 році Іван Северин підняв питання у райдержадміністрації та серед місцевого населення щодо ліквідації Парку як установи! На той час районна влада не змогла нічого удіяти, бо за законами Нашої Країни, районний рівень влади – не той рівень, щоб вирішувати загальнодержавні питання, наприклад, існування Національних парків. Місцеве населення також було переважно на боці Парку. Проте всім відома "формула успіху": якщо не можеш знищити щось, то краще очолити це "щось". В нашому випадку – стати директором Національного природного парку "Гомільшанські ліси". В якій країні зек може стати президентом, а людина, яка є браконьєром та виступає проти існування Національного парку може цей самий парк очолити? Ні, не в Болівії, Гондурасі або Афганістані (там і президенти без судимостей, і з національними парками все ж таки краще, ніж у нас), а ... в Україні! В нас що – війна, талібан, або по військовому перевороту кожні 2 роки???

Мураєв останнім часом робив некоректні заяви щодо оцінки роботи Національного парку. Так, були заяви про незадовільну роботу парку, проте як профільні відомства – Міністерство охорони природи та Агентство лісових ресурсів України визнали таку роботу як дуже добру. Заяви пана Мураєва про надмірну чисельність копитних (ратичних) тварин та про те, що ці тварини хворіють є безпідставними та демонструють низький професійний рівень управлінця та людини взагалі. Детальні обстеження популяцій мисливських звірів (проведені обласною санепідемстанцією) на наявність епізоотичних захворювань не підтвердили наявність таких! За останні 5 років на території парку невідомо жодної знахідки хворої або померлої від інфекційної хвороби тварини. Чисельність кабанів є нижчою за оптимальну, про що свідчать відповідні висновки фахівців Зоологічного інституту Академії наук України. Вражає той факт, що офіційний представник влади, який має бути відповідальним за свої слова та вчинки, "несе несумітницю", не проконсультувавшись з фахівцями профільних науково-дослідних установ!

Особистим лоббістом, тобто, проштовхувачем нового горе-директора є саме пан Мураєв. Будучи наближеним до прем`єр-міністра Азарова та губернатора пана Михайла Добкіна, він заповзято проштовхує ідеї "бурного розвитку туризму" в Зміївському районі. Під поняттям "туризм" цей "князьок" має речі, далекі від реалій життя пересічних зміївчан: джиппінг (перегони на джипах – серед таких же мажорів, як і він сам), котеджна забудова, створення приватних мисливських господарств (як на Черкащині та Кіровоградщині, де пересічних українців полюють як диких звірів), "прогулянки" на гелікоптерах, створення платних місць відпочинку, які будуть закриті для більшості місцевого населення. Наразі вже неможна доїхати з міста Змієва до Коропова на громадському транспорті. Поступово скорочують маршрути на Гайдарському та Гомільшанському напрямках. Це типова схема витіснення місцевого населення: нема транспорту – місцеві, у яких нема машини або контів на її обслуговування, самі заберуться геть і продадуть за копійки ласі шматочки землі у заповідній зоні.

С. Вітер