Ліс у Чорнобильській зоні рубати не можна!

Як в гонитві за наживою чорнобильські ліси перетворюють на пустелю.
В найближчі три роки Держспецпідприємство "Північна Пуща" збирається начисто вирубати в Чорнобильській зоні 900 га лісу (а згодом насадити там новий).
23 квітня ці наміри (Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності "Північної Пущі") обговорювалися на громадських слуханнях в Оргуському центрі Мінприроди. Різні погляди на ситуацію: лісниківський "без цього ліс може постраждати ще більше" і науковців – "що ліс відновиться сам", - були зібрані в статті В. Шрамовича "Чи можна рубати ліс у Чорнобильській зоні?". Ми поважаємо позицію автора не вдаватися до оцінки жодної з сторін, але самі вважаємо за необхідне розібрати позицію лісників – шкідливу для довкілля і зумовлену виключно прагненням заробити.

На слуханнях позицію лобістів вирубки чорнобильського лісу озвучили директор "Північної Пущі" Р. Бондаренко і її головний лісничий С. Халаш. Юрист за освітою Р. Бондаренко до цієї посади керував "Пресою України". В зону його привів теперішній Голова Держагентства з управління зоною відчуження, один з керівників ДУСі часів Януковича (незрозуміло, чому його до сих пір не ілюстровано) В. Петрук. С. Халаш раніше працював робітником в "Чорнобильській Пущі", але в зв’язку з масовим вимиванням в 2014-2015 рр. професійних лісівничих кадрів (які відмовлялися приймати участь в чорнобильському лісоповалі), його поставили на керівний пост як людину з відповідною освітою.

Отже, ці посадовці вважають, що "сухостійний ліс потрібно вирубувати для того, щоб посадити лісові культури".

В 1992 р. на території сучасного Опачицького лісництва пройшли катастрофічні лісові пожежі – вигоріло більше 17 тис. га лісу. Згорілу деревину, здираючи з тамошніх бідних піщаних та супіщаних ґрунтів тонкий гумусний прошарок, вирізали і трелювали. Бідні на гумус ґрунти дуже боляче переносять відсутність деревної чи іншої рослинності, тому лісовідновлення на них надзвичайно важке і трудомістке, про що й свідчать незаліснені до цих пір ділянки. Зауважимо, що в 1993-1998 рр. тут неодноразово висаджувалися культури - але через низьку приживлюваність практично безрезультатно. Повністю зруйноване лісове середовище через суцільний лісоповал не дає можливості відновлюватися лісу. Лише шляхом поступового формування лісової підстилки, трав’яної рослинності на протязі 3-4 років в деякій мірі можна забезпечити природне чи штучне лісовідновлення.

Ділянка Опачицького лісництва: після вирубки - незважаючи на всі старання лісників - ліс тут за 20 років так і не відновився.

Один з основних спеціалістів з лісової пірології в Україні, керівник Східно-Європейського центру з моніторингу лісових пожеж, професор С.В. Зібцев після лісових пожеж в 2015 р. в зоні відчуження відмічав в прес-релізах центру:
"Жодних лісівничих, реабілітаційних або інших заходів на вкритих та невкритих лісом земельних ділянках, що були пройдені пожежею проводити не потрібно. Це пов’язано з тим, що будь-яке застосування важкої техніки та проведення господарських заходів призведе до порушення структури ґрунту, підстилки і пришвидшення міграції радіонуклідів, та вторинного забруднення довкілля. Іншим аргументом на користь непроведення господарських заходів на територіях, пройдених пожежею є те, що на окремих ділянках зола, що утворилася після пожежі, сягає за рівнем забруднення РАВ, отже ймовірні заходи мають бути регламентовані відповідно до НРБУ.
Аналіз попередніх наукових досліджень виконаних в лісах зони відчуження дозволяє стверджувати, що всі екологічні наслідки пожежі буде подолано в рамках природних сукцесій рослинності, відновлення біотопів та розселення фауни та флори. Пожежа призвела до суцільної або часткової загибелі окремих дерев, куртин або цілих масивів лісу. Вже через місяць після пожежі під час польового обстеження було встановлено, що на частині дерев сосни, берези, дуба із майже повністю загиблою кроною, в кроні з’явилися живі пагони, що успішно формують приріст 2015 року.
У загиблих внаслідок пожежі куртинах лісу (радіусом до 30-40 м) очікується поступове всихання дерев та їх падіння під впливом вітровалу або сніголаму. За рахунок збільшення кількості світла у "вікнах", що утворилися очікується формування груп мішаного листяно-соснового підросту, оскільки запас насіння, яке знаходиться в підстилці та буде поступати від стін лісу є достатнім для відновлення лісу. Згодом цей підріст успішно сформує стійкий до кореневої губки та шкідників лісу деревостан. Насадження у цьому випадку перейде у категорію різновікового та мішаного насадження. Через 2-3 роки і протягом 3-4 років такі ділянки із загиблим куртинами лісу будуть характеризуватись підвищеною пожежною небезпекою і мають бути віднесені до І класу природної пожежної небезпеки.
Аналогічна, проте більш складна постпірогенна динаміка очікується у суцільних масивах лісу, де спостерігається загибель 50 % кількості дерев та більше. Поступово деревостан буде руйнуватись окремими куртинами під впливом природних чинників (сніголам, льодолам, вітровал, повені) з накопиченням відмерлих дерев на поверхні ґрунту, що призведе до підвищення захаращеності. Проте пожежна небезпека цих ділянок не підвищиться протягом найближчих 2–3 років і не вимагатиме підвищеної уваги лісових пожежних. З метою прискорення темпів залісення перелогів та на окремих вкритих лісом ділянках доцільно проводити мінералізацію трав’яного покриву, лісової підстилки, живого надґрунтового покриву та підсів насіння сосни.

Тобто, знаний фахівець з проблем лісових пожеж, фактично дає рекомендації, як проводити відновлювальні роботи на, в деякій мірі, деградованих лісових ділянках. Але ці рекомендації на території, де править лісоповал та "бєзпрєдєл", не були прийняті не те, що до виробництва, а навіть до уваги.

Тому ті, хто спеціально підпалював найбільш продуктивні лісові насадження в Лубянському лісництві 26.04.2015 р., тепер успішно ведуть кримінальний бізнес на чорнобильській деревині – див. журналістські розслідування на Слідство.інфо: "Зона збагачення" і "Закрита економічна зона" - в них є відповіді на багато запитань.

Щодо заготівлі товарної деревини.
Фактично в зоні відчуження під виглядом суцільних санітарних рубок має місце промислова заготівля деревини. А тепер ще й "чергове ноу-хау" "смотрящих" за лісом - розрубка протипожежних розривів - але чомусь тільки в "чистій" за рівнем радіоактивного забруднення зоні - в зоні антропогенних ландшафтів Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника - в зоні відчуження можуть горіти тільки чисті ліси, а радіаційно-забруднені – ні? Розробником цього сумнівного проекту є ірпіньський ВО "Укрдержліспроект".

Знову посилаючись на прес-релізи Центру, а саме основне – на законодавство України – випуск товарної продукції в зоні відчуження заборонено. Тобто ведення лісового господарства в зоні відчуження має зовсім інші мету і завдання. Не вирощування високотоварних високопродуктивних деревостанів, що регламентує для лісового господарства чинний Лісовий Кодекс України, а виключно бар’єрна функція лісів на шляху розповсюдження радіонуклідів.

Витяг з прес-релізу:
Стаття 12 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" наголошує щодо видів діяльності, заборонених у зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення наступне:
- здійснення діяльності з метою одержання товарної продукції;
- у зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення забороняється "ведення … лісогосподарської…діяльності … без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення.

Стаття 13 того ж Закону наголошує про обов'язкові заходи, які здійснюються в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення: "у зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення спеціалізованими підрозділами здійснюються обов'язкові заходи щодо:
- запобігання винесенню радіонуклідів з території зон і радіоактивному забрудненню навколишнього середовища;
- утримання території в належному санітарному і пожежобезпечному стані

Стаття 14. Охорона територій зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення вказує: "У зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення забезпечується суворий природоохоронний режим, охорона територій, природних, історичних та етнокультурних пам'яток відповідно до чинного законодавства.
Згідно з "Концепцією реалізації державної політики у сфері розвитку діяльності в окремих зонах радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженої Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.07.2012 р. № 535-р "Шляхами реалізації концепції є підтримка бар’єрної функції та удосконалення захисних бар’єрів", а також "Діяльність у зоні відчуження провадиться за такими напрямами: … підтримка бар’єрної функції".
Отже, в чинному законодавстві та нормативних документах, що регламентують порядок управління лісами та лісовими землями зони відчуження не дозволяється ведення лісового господарства з метою отримання товарної продукції та її подальшої реалізації споживачам.

Тобто заклинання "керівників" ДП "Північна Пуща" не має ніякого реального підґрунтя - крім примітивного прикриття лісового дерибану.

Щодо вирубування Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
На електронному сайті Державного агентства з управління зоною відчуження у вікні "Діяльність підприємств зони відчуження" щотижнево публікується інформація про виробничу діяльність підприємств зони.
Виходячи з опублікованої інформації, з 04.08.2016 по 31.12.2016, ДСП "Північна Пуща" були проведені рубки формування та оздоровлення лісів на площі 61 га із вирубаним обсягом деревини 13.600 м3 Виходячи із вирубаного запасу на 1 га в 223 м3 спеціалісти-лісівники роблять однозначний висновок про проведення в 2-му півріччі 2016 р., після набуття чинності Указу Президента щодо створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, суцільнолісосічних рубок в Чорнобильському біосферному заповіднику. При цьому деякі тижневі звіти за цей період часу на сайті Держагентства відсутні, що дозволяє зробити висновок про ще більші обсяги вирубування лісів на території заповідника.
За період з 01.01.2017 по 16.12.2017 так звані рубки формування та оздоровлення лісів (а фактично суцільнолісосічні санітарні рубки) проведені на площі 80 га із вирубаним обсягом деревини 35.000 м3, тобто на 1 га вирубувалось 450 м3 деревини. В умовах українського Полісся деревостани із запасом більше 400 м3/га - це елітні високопродуктивні насадження, які повинні були стати еталонними заповідними лісами, а стали, судячи по всьому, об’єктом знищення задля збагачення "наближених" та "смотрящих".
Тобто інтенсивне вирубування заповідника продовжувалося під різними поводами і в 2017, і в 2018 рр. При цьому великий сумнів визиває наявність відповідних лімітів на використання природних ресурсів, регламентованих вимогами ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України". У всякому разі, на відповідні запити ЕкГ "Печеніги" до Мінприроди і ДАЗВ про наявність таких лімітів, не надійшло жодної відповіді.

Щодо спалювання деревини.
Добуту неякісну деревину "Північна Пуща" збирається спалювати. Для цього в зоні планується побудувати електростанцію "на дровах" із фільтрами, які мають блокувати радіоактивний дим.
Українськими екологами була проведена величезна робота із збору відповідної інформації та моніторингу вирубування лісів в зоні відчуження за період 2014-2016 рр.
Зокрема, зібрана інформація з рівня накопичення радіонуклідів в деревині на території, яка пройдена лісовими пожежами 2015 р (підготовлена спеціалістами ДП "Екоцентр"):

Таблиця 1.
Результати лабораторних визначень питомої активності 137Cs та 90Sr у пробах деревини, Бк/кг

Таблица


Місце відбору (лісництво, квартал, точка) Назва проби Питома активність 137Cs Норматив вмісту* 137Cs Питома активність 90Sr Норматив вмісту* 90Sr
Луб'янське, 414, 10 Кора 110 600 620 60
Луб'янське, 414, 9 Деревина 80 600 150 60
Луб'янське, 353, 42 Кора 2400 600 14000** 60
Луб'янське, 353, 41 Деревина 790 600 4200 60
Луб'янське, 354, 32 Кора 3800 600 15000** 60
Луб'янське, 354, 31 Деревина 790 600 4000 60
Луб'янське, 352, 34 Кора 2500 600 13000** 60
Луб'янське, 352, 33 Деревина 810 600 4100 60
Луб'янське, 332, 4 Кора 2700 600 21000** 60
Луб'янське, 332, 3 Деревина 670 600 2800 60
Луб'янське, 333, 38 Кора 2400 600 14000** 60
Луб'янське, 333, 37 Деревина 730 600 2800 60
Луб'янське, 307, 36 Кора 2400 600 13000** 60
Луб'янське, 307, 35 Деревина 800 600 4400 60
Луб'янське, 308, 5 Кора 2600 600 9700 60
Луб'янське, 308, 4 Деревина 760 600 4000 60
Луб'янське, 305, 14 Кора 3600 600 10000** 60
Луб'янське, 305, 13 Деревина 290 600 2700 60
Луб'янське, 306, 40 Кора 2500 600 11000** 60
Луб'янське, 306, 39 Деревина 600 600 2800 60
Луб'янське, 330, 8 Кора 2200 600 5300 60
Луб'янське, 330, 7 Деревина 460 600 3000 60
Луб'янське, 331, 12 Кора 6000 600 23000** 60
Луб'янське, 331, 11 Деревина 960 600 7700 60
Луб'янське, 329, 44 Кора 4700 600 9300 60
Луб'янське, 329, 43 Деревина 5900 600 11000** 60
Луб'янське, 327, 22 Кора 840 600 2100 60
Луб'янське, 327, 21 Деревина 110 600 330 60
Луб'янське, 326, 48 Кора 840 600 1400 60
Луб'янське, 326, 47 Деревина 100 600 330 60
Луб'янське, 349, 28 Кора 540 600 2600 60
Луб'янське, 349, 27 Деревина 330 600 980 60
Луб'янське, 346, 56 Кора 800 600 2100 60
Луб'янське, 346, 55 Деревина 52 600 220 60
Луб'янське, 347, 67 Деревина 2800 600 6700 60


Примітки:
* норматив вказано згідно розділу 3 Державного гігієнічного нормативу "Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів 137Cs та 90Sr у деревині та продукції з деревини", затвердженого Наказом МОЗ України від 31. 10. 2005 року № 573 для продукції культурно-побутового і господарського призначення - дрова паливні, паливні пучки.
** Слід звернути увагу, що за радіаційними показниками деревина, згідно п. 15.1.7 Державних санітарних правил "Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України", затверджених Наказом МОЗ України №54 від 02.02.2005 р., відноситься до категорії низькоактивних радіоактивних відходів 3 групи та потребує відповідного поводження.

Якщо по цезію дров’яна деревина ще інколи вписується у відповідні нормативи, то по стронцію вона не підпадає під ніякі критерії. Плюс забруднення території, де буде відбуватися спалювання, плюс накопичення радіонуклідів в обладнанні плюс великий ризик захворювань в обслуговуючого персоналу. Про вивезення такої деревини за межі зони відчуження не може бути і мови, але… але (передача "Зона збагачення)… Деревина вивозиться часто без відповідного дозиметричного контролю – підтверджує журналістське розслідування.

Щодо проведення самовільних рубок.
Практично на 99, 9% всі рубки в зоні відчуження проводить один лісокористувач – ДП "Північна Пуща", при цьому всі вони відбуваються на території біосферного заповідника (де ліміти на них?). І цей лісокористувач сам тасує колоду. В якійсь мірі використовуючи Проект організації і ведення лісового господарства, в основному, лісове підприємство саме вирішує, що вирубати і в якій кількості. Чинні Санітарні правила в лісах України використовуються не для законності проведення санітарних рубань, а для прикриття вирубування цінних продуктивних насаджень, в яких знайшлися кілька сухих дерев і це "привід" для ДП "Лісозахист" скласти відповідний акт лісопатологічного обстеження з подальшим вирубуванням.
За все це лісопатологи, звичайно, отримують винагороду, яку "заробляють" для них так звані лісівники. Про те, що вирубуються кращі насадження свідчить середній запас на 1 га ділянок, які пішли під рубку в 2017 р. – 450 м3 при середньому запасі насаджень згідно таксаційних відомостей лише 250 м3 Тобто ніяких самовільних рубок немає, а є приіскові рубки, в яких зацікавлені цілий ряд структур – ДП "Північна Пуща", ДП "Лісозахист", ДП "Ліспроект", Управління лісового господарства в Київській обл., Мінприроди і, звичайно, головний організатор – Державне агентство з управління зоною… Їх всіх поєднує можливість збагачення за рахунок забрудненої деревини.

Щодо функціонування Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
Заповідник функціонує виключно на папері. Хоча всі рубки проводяться на заповідній території, екологічній громадськості невідомо, чи є на них відповідні рішення науково-технічної ради заповідника, так і чи є сама НТР. Що точно відомо - так це відсутність лімітів на використання природних ресурсів. І таке враження, що на території зони відчуження створений не заповідник, а чергова контора "рога і копита" для продукування прибуткових схем… Якщо ця установа збирається лише рахувати безхребетних, уникаючи боротьби з масовим вирубуванням зони, то скоро не буде що підраховувати, бо через безхребетність керівництва заповідника не стане самого лісу…

Ігор Лагодич, Сергій Шапаренко.
Підготовлено ЕкГ "Печеніги": ми працюємо, щоб наше загальне майбутнє стало краще.

v:2193

Теги

Вход в систему

__________track masteringtrack mastering

_______Яндекс.Метрика