Указ Президента "Про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника", прийнятий майже рік тому, на жаль, став тільки прикриттям для суцільного лісоповалу, що відбувається в зоні відчуження. Сам же заповідник до цієї пори існує тільки на папері.
На протязі 2015-2017 років Громадське ТВ зробило ряд сюжетів, які є практично готовими розслідуваннями злочинів, що з 2014 року кояться на цій території. В останньому з них, в "Закритій економічній зоні" від 17.05.2017, журналісти довели, що один з високопосадовців МВС покриває виготовлення в Чорнобильській зоні паливних брикетів:

Згідно діючого законодавства, в Чорнобильській зоні кожне виробництво повинно мати спеціальний дозвіл - своєрідну запоруку, що для здоров'я людей і довкілля дана діяльність є безпечною. Наприклад, аварія на ЧАЕС спричинила викиди, з якими до навколишніх лісів потрапила велика кількість радіонуклідів. Якщо таку радіаційно забруднену деревину спалити, з димом радіонукліди знов, по другому колу, потраплять до повітря, осядуть і забруднять навколишню територію. Тому спалювати деревину з зони заборонено. Отже, і одержати дозвіл на отримання в ній дров або паливних брикетів, неможливо. Видавати такі дозволи (чи не видавати) має Державне агентство України з управління зоною відчуження, а діяльність без нього підсудна як для підприємця, так і для відповідальних осіб Держагентства.

В "Закритій економічній зоні" журналісти Громадського показали, що в селищі Вільча (Поліський район Київської області), яке знаходиться в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, ТОВ "Енівей" робить паливні пелети. Список суб’єктів підприємництва, які мають спеціальні дозволи на діяльність в зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення знаходиться у відкритому доступі, однак "Енівей" в ньому відсутній – отже це підприємство фактично працює "вчорну", без будь-якого контролю з боку держави.

Лишається додати, що, по-перше, офіційно це ТОВ було засноване дружиною заступника Голови Нацполіції України, начальника Департаменту захисту економіки Ігоря Купранця Наталією. А, по-друге - представник "Енівею", з яким спілкувалися медійники, підтвердив, що вміст радіонуклідів в їх продукції може перевищувати нормативи.
Держагентство з управління зоною відчуження відреагувало на цей сюжет оригінально:
"Я не я, і хата не моя!" - ДАЗВ відверто лукавить, жонглюючи чорнобильськими зонами: Вільча дійсно знаходиться поза зоною відчуження, але в зоні безумовного (обов'язкового) відселення – тому підприємства, що працюють в ній, все одно повинні отримувати на свою діяльність спецдозволи.

Колишній заступник Голови Державного агентства з управління зоною відчуження Дмитро Бобро:
"Це твердження [ДАЗВ] дійсності не відповідає.
Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи був наведений у Постанові Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 р. № 106. За ним до зони безумовного (обов’язкового) відселення була віднесена низка населених пунктів, в тому числі, по Київській обл. - й смт Вільча.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" управління зоною відчуження, а також зоною безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів з населених пунктів, віднесених до цієї зони, та припинення у зв'язку з цим у зазначених пунктах діяльності місцевих рад здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення. Цей центральний орган виконавчої влади "організовує та координує проведення всіх заходів на територіях зони відчуження, а також зони безумовного (обов'язкового) відселення". Наразі це Державне агентство України з управління зоною відчуження (ДАЗВ).
Тобто теза ДАЗВ про те, що управління територією смт Вільча "здійснюється Поліською районною державною адміністрацією Київської області" не відповідає положенням Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи". І це перше "але".
Друге: відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 6 жовтня 2009 р. № 24-рп/2009 у справі за конституційним поданням Київської обласної ради щодо офіційного тлумачення положення статті 9 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" управління цими територіями треба розуміти як здійснення обласними радами "визначених Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", іншими законами як власних повноважень, так і окремих повноважень органів місцевого самоврядування, діяльність яких припинена, з урахуванням встановлених законодавством вимог щодо режиму використання, охорони території зони, умов проживання та роботи в ній населення тощо".
Саме тому у 2012 році до ст. 5 закону "Про правовий режим території…" були внесені зміни, відповідно до яких координацію робіт у всіх зонах, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснює "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення". Окрім того, відповідно до ст. 12 закону "Про правовий режим території…" у зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення забороняється: "здійснення діяльності з метою одержання товарної продукції … ведення сільськогосподарської, лісогосподарської, виробничої та іншої діяльності … без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення".
Тобто спецдозволу саме ДАЗВ, а не обласних рад.
Тобто якщо фахівці ДАЗВ навіть і вважають, що смт. Вільча не відноситься до сфери управління ДАЗВ і вони не повинні координувати роботи в смт Вільча, зокрема й щодо "режиму використання, охорони території зони, умов проживання та роботи в ній населення", "здійснення діяльності з метою одержання товарної продукції без спеціального дозволу", то це є прямим порушенням вимог українського законодавства".

Чому правоохоронні органи не звертають ніякої уваги на цю дезінформацію (і на "Закриту економічну зону"!) - є питанням риторичним…
*
____________________

КОНТАКТ:
Затенко Віталій, Екологічна група "Печеніги": vzatenko@gmail.com

Підготовлено ЕкГ "Печеніги", при використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.