Іван Северін як вершник заповідного апокаліпсису.

За півмісяця наміри зміївської влади винищити в національному парку "Гомільшанські ліси" всіх кабанів - під прикриттям боротьби з африканською чумою свиней - розбурхали весь український Інтернет. У відповідь на громадське обурення цей екоцид був призупинений, і зараз, поки можновладці роздумують, чи варто продовжити це сафарі, час згадати, кому з самого національного парку сподобалася ця ідея.
Питання, кому безпосередньо керувати відстрілом кабанів, навіть не підіймалося – звісно, його має очолити Іван Северін! Ця особа взагалі дуже яскраво ілюструє відношення і підхід до управління заповідними установами з боку лісників ("Гомільшанські ліси" підпорядковані Держлісагенству).
"Заповідна" кар'єра пана Северіна почалася в 2010 році – коли ще звичайний місцевий браконьєр за вказівкою тодішнього голови Змієвської РДА Євгена Мураєва ініціював збір підписів за ліквідацію національного парку. Оскільки звернення містило хибну та перекручену інформацію про національний парк, а багато місцевих мешканців, які начебто підписали його, відмовилися від підписів, реального ефекту вона не мало.

В 2012 за протекцією того ж Мураєва та підтримкою управління лісового господарства в Харківської області, Северін призначається директором національного парку, за ліквідацію якого він ратував ще два роки тому. Проти цього призначення відбуваються протести в Харкові та Києві - але безрезультатно, і Іван Северін стає директором.
З самого першого дня на цьому посту він проявив абсолютну некомпетентність – показав, що не володіє не тільки основами управління, а навіть мову знає погано. При призначенні, яке було обставлено в ліпших традиціях совкового мітингу (вітання з величезним букетом квітів, виступи партійних функціонерів від ригів, місцеві божевільні, які співали оди адміністрації) Северін позначив свою позицію щодо функціонування парку: "Наука - це зло, потрібно все рубати та забудовувати".
Керував парком Северін два роки, і його досягнення не можна не оцінити:
- геніальна кадрова політика призвела до того, що за перші 10 місяців з парку звільнилось 50 % колективу;
- охорона парку перестала функціонувати - за перший рік керування був складений лише 1 протокол;
- Северіним було зроблено 3 спроби провести в парку заготівельні рубки - які не вдалися через нерозуміння директором законодавства;
- невдала спроба змінити проект організації національного парку - щоб можна було "рубати та забудовувати";
- планування абсурдних "природоохоронних" та, на щастя, так і не виконаних заходів на кшталт: війни з бобрами шляхом підриву їх нір тротилом, розповсюдження ореолу черемші (Северін планував розповсюджувати саме "ореол"!), війна з дятлами, війна з кабанами, що "портять почву"…
Взагалі, на словах Северін розгорнув дуже бурну діяльність - перелік всіх його фантазій можна подивитися тут.
Напевно, громадськість може гордитися тим фактом, що жодний свій план Северін реалізувати не зміг - бо кожний його крок контролювався активістами. Нажаль, не зробив він і того, що було потрібно: не отримав правовстановлюючих документів на землю парку, не припинив браконьєрство, не врегулював відносини з користувачами земель. Але тут його можна зрозуміти: які документи, коли небезпечні конкуренти людини – бобри – є, а тротилу нема!

Революція гідності змінила нашу державу, втік Янукович та його найближче оточення, місцеві функціонери регіоналів притихли, разом з ними з поста директора парку якось зник і Северін. Але, не надовго: в 2015 році він знов пішов працювати в ненависну йому установу - вже по протекції Олександра Попова, на той час - заступника начальника управління лісового та мисливського господарства Харківської області. На цей раз - на посаду заступника директора парку. І, знов-таки, призначили його, не врахувавши думку громадськості, яка навіть пікетувала управління з вимогою не допускати браконьєра до керування заповідною установою.
Навіщо та чому Северіна так ретельно пропихають в керівництво заповідної установи, думаємо, зрозуміло – некомпетентна, неграмотна людина, що готова виконувати будь-які накази. Треба рубати - рубатимемо, треба полювати - і ось вже Северін якимось чудом знаходить в парку 4 кабанів з підозрою на АЧС, потім він же і керує полюваннями під виглядом боротьби з цією хворобою. Ну, а чого б і ні? - заповідну установу він не любить, більшість тварин, судячи з висловів, просто ненавидить, а полювати полюбляє настільки, що браконьєрить навіть в національному парку, який охороняє. Взимку 2016 року активісти зафіксували, як саме проводяться такі полювання:
Зараз поповзли чутки, що Северіна знов починають просувати на директорську посаду: якби він керував парком, ніяких проблем з відстрілами в ньому взагалі б не було.
Северін приніс "Гомільшанським лісам" тільки зло. Його нинішнє перебування в керівництві парку свідчить, що реальних змін Революція Гідності для цієї заповідної території не принесла.
*
____________________

КОНТАКТ:
Олег Вяткін, ЕкГ "Печеніги": тел. (066) 804-93-48, olegvitkyn@gmail.com

Підготовлено ЕкГ "Печеніги", при використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.

v:249

Теги

Вход в систему

__________track masteringtrack mastering

_______Яндекс.Метрика