"Запрограмовано вкрасти!"

Частина перша: аналіз державних програм Харківської області.
Планування діяльності держави є основою її розвитку - цю тезу можна вважати аксіомою. На думку більшості українців, те, що відбувається в нашій країні, можна вважати розвитком лише в іронічному сенсі. В Харківській області ситуація не досить відрізняється від усієї України - жодних кардинальних змін на краще ми не бачимо. На питання, чому це так, ми спробуємо відповісти, проаналізувавши регіональні програми області.

Стратегічне планування є основою розвитку будь-якої справи: від малого бізнесу до держави. Від залишків радянського планування Україна остаточно відмовилася на початку 2000-х – коли була прийнята низка законодавчих актів, які змінили систему прогнозування та планування на європейську. В прийнятому в 2000 році Законі "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" також з’явилось поняття державних програм економічного і соціального розвитку як основного інструмента реалізації державних планів та стратегій.
В 2004 році було прийнято Закон України "Про державні цільові програми", який визначив їх як комплекси заходів, спрямовані на розв’язання найважливіших проблем загальнонаціонального рівня та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням. Тобто, на даний час наша держава фактично має два способи реагування: оперативний - в результаті поточної діяльності державних органів, і стратегічний – у вигляді розробки та реалізації державних програм. З оперативним реагуванням в державі все зрозуміло, достатньо продивитися новини: все, починаючи від курсу гривні до розвитку оборони, в нас відбувається наочно, одразу після впливу подразників, які вимагали реакції держави. А ось якісні кардинальні зміни відбуваються вкрай рідко – що, фактично, свідчить про невиконання або неякісне виконання державних програм.

Харківська область, як і будь-яка інша область в Україні, розробила та виконує значну кількість державних програм. Частина з них спрямована на виконання більших загальнодержавних програм та стратегій, наприклад, Програма формування національної екологічної мережі в області на 2002-2015 роки, Програма "Питна вода Харківської області" на 2012-2020 роки, Програма сприяння розвитку громадянського суспільства на 2012-2015 роки. Частина має виключно місцеве значення. Прикладом такої програми може слугувати Програма розвитку транскордонного співробітництва Харківської області на 2011-2016 роки.
Усіх їх об’єднує одне – ніде не має офіційних конкретизованих даних про результати їх виконання та фінансування. Звісно, бюджет області відкритий, і, якщо людина розуміється на бухгалтерському обліку, або має навички фінансиста, то, напевне, зможе знайти реальні данні про виділення коштів на фінансування програмних заходів. Але зрозуміти, які реальні результати приносить виконання тієї чи іншої програми, майже неможливо. Чому так відбувається, та взагалі що ми маємо побачити в результаті виконання програм, ми спробуємо з'ясувати в цьому пості на прикладі декількох обласних програм нашої області.
Аналізуючи програми, ми спираємося на чинники, на які у відповідності до Постанові КМУ "Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм", мають відповідати програми: актуальність, вимірюваність результатів, відповідність програми нормам укладення, визначеним законодавством.

Програма формування національної екологічної мережі в Харківській області на 2002-2015 роки
Містить конкретні очікувані результати – збільшення територій природно-заповідного фонду з 1,49% до 3,5%. Реально не виконана. Укладено її було ще до прийняття нинішніх норм, але змін до неї внесено так і не було. Актуальність дуже висока, невиконання програми призвело до фактичної неможливості виконання наступних запрограмованих заходів. Так, Загальнодержавна стратегія регіонального розвитку передбачає до 2020 року збільшення площі заповідних територій до 9%, що, виходячи з результатів виконання програми з формування екомережі, для нашої області нереально, оскільки потребує величезного фінансування в стислі терміни. Фінансування програми здійснювалось несистематично, а витрати коштів взагалі сумнівні. Наприклад, в 2014 році на близько 100 тис. грн. було розроблено проектну документацію незрозуміло чого, бо кількість заповідних територій не збільшилася. Але кошти освоєні.

Програма "Питна вода Харківської області" на 2012-2020 роки
Постачання якісної питної води є дуже актуальним завданням для харківської влади, оскільки близько 80% води, що потрапляє у нас до споживачів, походить з поверхневих джерел, і тому має низьку якість. Ще більше проблем додають застарілі комунікації, які навіть чисту артезіанську воду доставляють до квартир в непридатному до споживання стані. Але програма не вбачає ані комплексної заміни водогонів, ані збільшення долі споживання артезіанських вод (наприклад, створення в Харкові мережі бюветів). Замість цього, за думкою замовників, вирішенням проблеми стане установлення станцій доочистки, реконструкція водозаборів, приведення до ладу їх санітарних зон, інвентаризація каналізаційних споруд, розроблення, удосконалення та впровадження науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок, та переобладнання лабораторій контролю за якістю стічних вод. На питання, чому саме ці заходи повинні вирішити проблему питного водопостачання, відповідно до законодавства, повинен відповісти другий пункт програми, "Шляхи і способи розв'язання проблеми". Але він не містить жодних даних з альтернативних способів розв’язання проблеми, які були забраковані при укладені програми.
Також програма не містить жодного слова про те, ким, та за який кошт будуть обслуговуватися встановленні станції доочистки води, діяльність переобладнаних лабораторій, які саме удосконалення та конструкторські розробки будуть задіяні. Пункт "Очікувані результати", який повинний містити кількісні показники та обґрунтування системи їх оцінки, взагалі містить якісь гасла без жодної конкретики - що і не дивно, бо, на нашу думку, при такому сумнівному плануванні жодних результатів очікувати і не приходиться.

Програма розвитку транскордонного співробітництва Харківської області на 2011-2016 роки
Начебто європейська програма, яка, в дійсності, спрямована на інтеграцією з Росією. Як не дивно, але це дійсно так. Якщо продратися через нашарування слів про євроінтеграцію, бачиш, що основною метою програми є інтеграція з Белгородською областю Російської Федерації. Метою програми є "створення сучасної та стійкої системи взаємовигідних економічних, науково-технічних і культурних зв’язків Харківської області з регіонами суміжних держав на основі європейських інструментів інтеграції". Якщо більш детально розглянути заходи, що плануються, то можна побачити що направленні вони на розвиток так званого єврорегіону "Слобожанщіна", який має об’єднати Харківську та Белгородську область в єдиний економічний та соціальний простір.
Причому, не зважаючи на триваючу агресію Росії, розвиток єврорегіону "Слобожанщіна" є пріоритетом Харківської державної адміністрації! Як то кажуть, зрада… Чи виконується ця програма в останні роки, чи ні, ми сказати поки що не можемо, але одне з її завдань - розвиток торгівлі з Російською Федерацією - відповідно до даних ЗМІ виконується: 27% експорту на даний час їде до країни агресора!

Все ж таки, повернемось до оцінки програми. Фінансуватись вона повинна в більшій частині за рахунок субвенцій з держбюджету. Заходи, закладені в програмі, ну дуже сумнівної ефективності - прикладами можуть слугувати величезні кошти, спрямовані на розробку різної проектної документації - при тому, що заходів для їх реалізації програма не передбачає. Наприклад, "Розробка проекту транскордонного співробітництва "Гармонізація механізмів транскордонного забезпечення біологічної безпеки тваринництва в єврорегіоні "Слобожанщина" - 900 тис. грн., проект транскордонного співробітництва "Розробка та організація функціонування системи транскордонних екологічно-пізнавальних маршрутів "Природна, історична та культурна спадщина Слобожанщини" - 1 млн. 72 тис. грн., також велику частину коштів планувалось витрачати на різні заходи на кшталт економічних або мистецьких форумів. Як всі ці заходи сприятимуть виконанню мети програми, в самій програмі не пояснюється. Кількісної оцінки очікуваних результатів в ній не визначено.

Обласна цільова програма сприяння розвитку громадянського суспільства на 2012 – 2015 роки
Програма не відповідає нормам укладення: декілька обов’язкових пунктів в ній відсутні. Взаємозв’язок між її метою, заходами, що планується виконувати, та результатами, що очікуються, взагалі не зрозумілий. З 3 млн. 825 тис.грн. запланованих коштів 3 млн. планувалося витратити на підтримку проектів організацій та об’єднань, але що то за проекти, та на яку мету вони мають спрямовуватися, не визначено. Усі інші кошти планувалося витратити на проведення різних конкурсів та семінарів. Знов-таки, не визначено кількісні показники очікуваних результатів.

Комплексна Програма розвитку водного господарства Харківської області до 2021 року
Актуальність цієї програми більш ніж сумнівна, незрозуміло, звідки взагалі взята проблема посухи, для вирішення якої передбачається відновлення меліораційних систем, створених в 70-х роках ХХ ст. – які, насправді, і спровокували більшу частину існуючих проблем із зрощенням. До того ж при складанні програми не враховано такий значущій фактор як зміни клімату та пов’язані з ними зміни гідрологічних режимів.
Програма розрахована на комплексний підхід в реалізації. Але фінансування цього комплексного підходу на час укладення не передбачено. Так, частина заходів фінансується з держбюджету, а частина - за рахунок сільськогосподарських підприємств, перелік яких не визначено. Очікувані результати програми не містять обґрунтування кількісних показників, наприклад, одним з основних критеріїв є збільшення площі земель, на якій забезпечено гарантоване отримання врожаїв сільськогосподарських культур, але яке відношення ці зміни площі мають до реалізації програми, не пояснюється.

Обласна Програма раціонального використання та охорони земель в Харківській області на 2011-2015 роки
Ще одна програма яка майже на 100% не відповідає нормам укладення, але охоплює дуже важливі для області проблеми. Фактично, саме реалізація цієї програми повинна забезпечити лад в земельних відносинах, адже саме нею передбачено проведення інвентаризації та матеріальної грошової оцінки земель, та встановлення меж населених пунктів. Інші заходи програми направленні на захист земель від деградації та розвиток землеробства. Більша частина фінансування передбачається за рахунок коштів, отриманих за рахунок оплати втрат сільськогосподарських та лісогосподарських земель (тобто платне переведення земель до інших категорій). Прогнозувати це досить важко, та, і взагалі, планувати збереження сільськогосподарських земель за рахунок їх виведення з цієї категорії якось дивно. Взагалі, документ має величезну кількість незбіжностей – наприклад, в паспорті програми вказано необхідний обсяг фінансування в 679 071 тис. грн., а в додатку 14 (загальні обсяги витрат) - 597 155 тис. грн. В документі можна знайти кількісні показники, але всі вони стосуються лише заходів, що планується виконати. Пункт "очікувані результати" ніяких кількісних показників не містить.

До написання цього посту ми аналізували майже всі обласні та більшу частину місцевих державних програм, що діяли у 2013-2015 роках, до посту потрапили тільки частина тих, що ми плануємо дослідити більш докладно. Але вже зараз можна стверджувати, що майже всі регіональні програми в Харківської області мають ті ж самі проблеми, що й розглянуті вище:
1. Майже жодна з програм не містить кількісної оцінки результатів своєї реалізації - тобто ніхто не може сказати, чи взагалі заходи, що реалізувались в ході програми сприяли досягненню мети і виконанню завдань? Чи взагалі мало сенс витрачати на це кошти?
2. Жодна з програм не має обґрунтування заходів, що планується проводити – хто, за яких підстав вирішив, що, наприклад, встановлення станцій доочистки питної води більш ефективне, ніж створення бюветів? На підставі чого взагалі до програм потрапляють ти чи інші заходи?
3. В багатьох програмах містяться заходи, реалізація котрих не передбачена. Прикладом є розробка різноманітних проектів - при тому, що їх втілення програмою не передбачається, або створення якихось об’єктів з непередбаченим фінансуванням на їх функціонування.
4. Відсутність загальнодоступної інформації про стан реалізації програм - щорічних звітів, змін, тощо. 
5. Частина коштів, які планується витратити, беруться взагалі "з повітря". Так, незрозуміло, з яких підстав можна зобов'язати сільгосппідприємства купити зрошувальну техніку - в даному випадку більш логічно було б запланувати кошти на якісь заохочення для підприємств, які це зроблять.
Все аналізовані програми укладені з прямим порушенням порядку розроблення та виконання державних цільових програм, визначеного чинним законодавством. Що, в свою чергу призводить до того, що замість чіткого інструменту реалізації державних планів та стратегій ми маємо купу творів на вільні темі, які до того ж фінансуються з наших з вами кишень. На нашу думку єдине, що планують ці програми – розкрадання грошей!

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
*
____________________

КОНТАКТ:
Олег Вяткін, ЕкГ "Печеніги": тел. (066) 804-93-48, trolll_eco@ukr.net

Підготовлено ЕкГ "Печеніги", при використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.

v:1697

Теги

Вход в систему

__________track masteringtrack mastering

_______Яндекс.Метрика