Мінагрополітики і Держлісагентство різницю між заповідниками і лісгоспами бачать?

Через несвоєчасне затвердження паспорту бюджетної програми "Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді" на 2016 р., в лютому-березні цього року установи природно-заповідного фонду, підпорядковані Державному агентству лісових ресурсів України, залишились без фінансування. Це спричинило невиплату заробітної плати співробітникам і борги за спожиті газ і електроенергію.
Відповідальними за ці правопорушення були призначені директори і головні бухгалтери заповідних установ. Внаслідок цього податкова з них стягнула штрафи – по 680 гр. з кожного, а з бюджетів самих установ постачальникам природного газу і електроенергії - пеню. Для Національного природного парку "Гомільшанські ліси" вона склала 5.700 гр.
Тобто за чиюсь некомпетентність, халатність, чи то зумисні діяння покарання понесли люди, які самі є постраждалими (теж не отримували зарплатню на рівні зі своїми підлеглими)!

Особами, чиї вчинки чи бездіяльність на два місяці залишили працівників більше десяти установ без заробітної плати і спричинили розтрату бюджетних коштів (держава понесла збитки, бо пеню отримали приватні компанії - постачальники природного газу і електроенергії) є службовці чи то Міністерства аграрної політики та продовольства України, чи то підпорядкованого йому Державного агентства лісових ресурсів України. Питання - чому на наше звернення до Генеральної прокуратури ми отримали відповідь, що це не є справою прокуратури?
Виходить, що в законодавстві України є дірка, через яку бюджетні кошти переходять до приватних фірм - в той час коли держава в повній мірі не забезпечує фінансування діяльності бюджетних установ, а особи, які відповідальні за розтрату бюджетних коштів, виходять сухими з води, перекладаючи всю відповідальність на людей, котрі ні в чому не винні. Державним же службовцям найвищого рівня це не цікаво зовсім. А, можливо, вони мають зиск і не хочуть розбиратись в причинах і виправляти недоліки?

Раніше, коли Держлісагентство управлялося Міністерством екології та природних ресурсів України, підпорядковані йому установи природно-заповідного фонду фінансувалася за окремою бюджетною програмою "Збереження природно-заповідного фонду". Але при Януковичі агентство передали Мінагрополітики, і з 2012 р. його заповідники і національні парки стали отримувати кошти за бюджетною програмою "Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді".
Установи природно-заповідного фонду займаються не тільки охороною і захистом лісів - їх діяльність спрямована на охорону всього біорізноманіття. До того ж, і заповідники, і національні природні парки, є науковими установами. В основі їх діяльності лежать наукові дослідження, що проводяться співробітниками відділів науки та моніторингу. За результатами наукових досліджень організується робота всіх інших структурних відділів ПЗФ. А от ведення лісового і мисливського господарства вирішує задачі, якщо і не зовсім протилежні задачам діяльності установ ПЗФ, то такі, що мають із ними дуже мало спільного.
Діяльність заповідних установ і лісогосподарських підприємств має різну спрямованість – тому зведення їх фінансування в одній бюджетній програмі є неправильним. Складається враження, що як Держлісагентство, так і Мінагрополітики, зацікавлені якщо не в перешкоджанні, то в створенні перепон діяльності установ ПЗФ. Підпорядковані Держлісагентству заповідники і національні природні парки є об’єктами національного, загальнодержавного значення. Недостатня увага високопосадовців до їх охорони в кращому випадку свідчить про некомпетентність, в гіршому – про зумисні діяння задля отримання матеріальної вигоди за рахунок нашого природного надбання. Наразі ситуація потребує нагального нормативно-правового вирішення.

Зі всіх структур, до яких ми зверталися з проханням розібратися в ситуації, адекватно відреагував лише Комітет Верховної ради з питань екології - який розробив 2 законопроекти, що повинні покращити фінансування охорони лісів. І ми йому за це дуже вдячні. Але на нашу думку, як професіоналів, що займаються питаннями охорони дикої природи понад 30 років, цей крок не має сенсу. Чому? Відповідь на це питання викладена вище. Повторимо ще раз: "Зведення в одній бюджетній програмі фінансування установ і підприємств із протилежними напрямками діяльності є неправильним". І, замість цільового використання, веде до розтринькування бюджетних коштів.
З повагою,
науковий співробітник НПП "Гомільшанські ліси" Тімошенкова В.В.
старший науковий співробітник НПП "Гомільшанські ліси" Тімошенков В.А.

P.S. В квітні фінансування лісних заповідних установ було відновлене.
*
____________________

КОНТАКТ:
Володимир Тімошенков, timoshenkov@ua.fm

Підготовлено ЕкГ "Печеніги", при використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.

v:3893

Теги

Вход в систему

__________track masteringtrack mastering

_______Яндекс.Метрика