"Стратегія - загальний, недеталізований план певної діяльності, який охоплює тривалий період, спосіб досягнення складної цілі" (з Вікіпедії).

З середини червня триває обговорення "Стратегії розвитку міста Харкова до 2020 року".
Як би не було, кожний з нас прагне до комфортного життя – а воно складається з достатку, з можливості гармонійного особистого розвитку, зі стану здоров'я та можливості якісного відпочинку. Останні дві умови залежать від стану нашого довкілля – середовища, в якому ми існуємо.
Харківська стратегія обговорюється на круглих столах. На круглому столі, присвяченому медицині, заступник міського голови з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення Світлана Горбунова-Рубан відмітила, що в місті однією з актуальних проблем є онкологічна захворюваність (а її рівень залежить, в тому числі, й від стану довкілля). В той же час, місцева влада своєю задачею бачить збільшення строку життя містян. Директор Департаменту охорони здоров'я міської ради Юрій Сороколат відмітив, що профілактика захворювань навряд чи ввійде до Стратегії, оскільки інвесторам вона не цікава.
Ці проблеми можуть бути вирішені, хоча б частково, при реалізації екологічної складової Стратегії. Вона мала обговорюватися 13 липня на круглому столі "Житлово-комунальне господарство, екологія, інженерна інфраструктура та транспорт".

Під час цього круглого стола службовці міськради і фахівці підіймали самі різні проблеми: транспортної інфраструктури, розвитку житлового господарства, енергоефективного освітлення, необхідності навчання кадрів для ОСББ, водоканалізаційного господарства, обліку споживання води… Якщо не рахувати згадку про необхідність термоутеплення будинків, вирішення екологічних проблем при цьому не піднімалося взагалі. Організатори чекали про це доповідь від громадськості:

Насправді від громадськості на екологічну тематику було навіть дві доповіді: Олександра Мазуренка:

і Олени Довженок:

Але їх навряд чи можна назвати стратегічними (див. епіграф до даного посту).
Взагалі, з довкіллєвою компонентою Стратегії трапилася якась дивна ситуація: якщо по іншим проблемам фахівцями були зроблені доповіді, навколо яких і точилися дискусії, екологічна проблематика не була підготовлена взагалі:

А розглянути в цій сфері було що – довкіллєвих проблем, які заважають харківцям жити, вистачає.

В спеку на ділянках без дерев кожний шукає хоч якусь тінь

1. Зміни клімату.
На жаль, зміни клімату стали реальністю, з якою стикнулася вся планета. Для України вони обернулися зростанням середньорічної температури і перерозподілом опадів по сезонах року. Час, коли людство ще могло протистояти ним, вже загублений, і на сьогодні існує два шляхи протидії цим змінам – пом'якшення їх впливу і адаптація до них.
Для пом’якшення впливу ми вважаємо за необхідне підвищити в Харкові енергоефективність будівель – за рахунок програми їх санації. При цьому вони, з одного боку, будуть менше віддавати в навколишнє середовище тепла (що знизить його нагрівання), з іншого - вимагатимуть менше енергії на обігрів.
Найкраще потребляють сонячну енергію рослини (згадайте, де краще стояти в спеку – під навісом, або під деревом), тому адаптація до змін клімату в місті має полягати, перш за все, в збільшенні площі зелених насаджень – для формування тіні на максимумі ділянок (що також сприятиме й покращенню стану повітря).
Іншій необхідний крок в цьому напрямку – відновлення струмків і малих річок – що також забезпечить містян й місцями відпочинку.

Північна Салтівка. Ранковий смог.

2. Покращення стану повітря.
Левову долю забруднень повітря в Харкові дає автотранспорт. Тому вирішення цієї проблеми неможливе без зменшення кількості автотранспорту, в першу чергу, приватного і в центрі міста. При цьому має розширюватися мережа електричного громадського транспорту паралельно із зменшенням кількості маршруток.
Зниження кількості автотранспорту може відбуватися різними шляхами: обмеження руху в певні години, обмеження руху певних категорій машин тощо. Паралельно, для зменшення пробок, в центрі міста треба оптимізувати рух через введення більшої кількості вулиць з одностороннім рухом.

Чи не єдиний в Харкові бювет з питною водою -
в Саржиному ярі.

3. Покращення стану питної води.
У зв'язку з тим, що якість води у водопроводі, не відповідає нормам СанПіН, пропонуємо з досвіду Києва, обладнати бювети для подачі якісної питної води з підземних джерел.
Для цього можна використовувати існуючі насосні станції, які мають діючі і законсервовані свердловини, обладнані на альб-сеноманський водоносний комплекс (який знаходиться на глибині від 700 до 900 м). У більшості з них вода повністю відповідає СанПіНам, але подається населенню по зношеним мережам з великою кількістю хлору, що суттєво нівелює її питні властивості, а використання цієї унікальної за якістю води для туалетів просто в наш час неприпустимо. При обладнанні бюветів на основі цієї води, населення буде використовувати її лише для питних цілей - використання питної води якості за прямим призначенням дозволить зберегти цей цінний ресурс і підвищити якість життя харків'ян.

Підсипана шифером дорога в Парку Машинобудівників
збільшує у його відвідувачів ризик захворіти раком.

4. Вирішення проблеми із побутовими відходами.
Харків все більше завалює сміттям існуючі полігони, між тим більшає його і на нежитлових ділянках самого міста.
Вирішення цієї проблеми ми бачимо в створенні системи управління відходами – їх роздільного збирання з подальшою структурною переробкою. Необхідно виділити місця для здачі батарейок, ртутних ламп і виробів з азбесту.
Окрема увага має бути приділена створенню заводу по переробці фільтрату з полів аерації очисних споруд – для виробництва метана, що забезпечить їх функціонування в довгостроковій перспективі і знизить забруднення Уд і Сіверського Дінця (в Швеції на біогазі, отриманому з відходів міської каналізації працюють міські автобуси);
та програмі по заміні конструкцій з шиферу (парканів, дахів) - як таких, що містять азбест – який сприяє виникненню онкологічних захворювань.

В кінці круглого "житлово-комунального" круглого столу його спікер, заступник директора Департаменту спортивних іміджевих проектів і маркетингу, Вікторія Грецька-Миргородська погодилася, що довкіллєвій складовій було відведено мало часу, і пообіцяла, що вона знов розглядатиметься на круглому столі з архітектури, 21 липня.
Будемо чекати! А ще – будемо дуже вдячні всім, хто критикуватиме, чи доповнить наш ескіз екологічної складової Стратегії розвитку Харкова.

Автори ескізу екологічної складової Стратегії: С. Шапаренко, О. Вяткін, В. Затенко (ЕкГ "Печеніги") та В. Мохов.
*
____________________

КОНТАКТ:
Голова Ради ЕкГ "Печеніги", головний редактор Щорічних доповідей "Громадська оцінка національної екологічної політики" за 2014 і 2015 роки,
Шапаренко Сергій: тел. (066) 387-46-81, [email protected]

Підготовлено ЕкГ "Печеніги", при використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.