Законне незаконне будівництво в національному парку або зміївське дежавю
\\|// БАЙБАК \\|// Українська коаліція "За дику природу"
(#273 від 07.05.07)
______________________________________________________
Екологічне благополуччя будь-якого регіону багато в чому визначається станом його водних артерій. Саме тому для самих водоймищ і їх берегів законодавчо закріплені особливі режими охорони. Наприклад, споруда будівель біля самої води призводить до руйнування берега, забруднення води стоками і побутовим сміттям, руйнуванням жител водних мешканців, - тому будівництво в прибережних зонах заборонене. Особливої уваги і ще суворішої охорони вимагають береги з мало порушеною природою: по-перше, тому що у нас таких ділянок взагалі залишилося дуже мало, по-друге, тому що це прекрасні місця для відпочинку.
І саме тому береги річок, острови – ласий шматочок для забудовників. У цьому і біда таких територій, та й наша також – адже завдяки таким діячам відпочити біля води скоро буде ніде.
У 2001 році Зміївська райрада Харківської області виділила ПП "Авінір" острів на Сіверському Дінцю (с. Коропове) під спорудження "спортивно-оздоровчого комплексу" на 70 місць. То, що подібне заборонене Водним Кодексом, райраду анітрохи не збентежило.
З початком будівництва обласне управління земельних ресурсів виявило, що відведення земельної ділянки було зроблене з численними порушеннями. Керівництво фірми оштрафували та надали приписи про припинення будівництва. Але будівництво продовжувалося своєю чередою. 19 листопада 2002 року Харківська міжрайонна природоохоронна прокуратура винесла протест на рішення райради. У грудні та скасувала своє рішення про цей землевідведення. Однак будівництво все одне тривало.
І свій "спортивно-оздоровчий комплекс" Авінір спорудив – незважаючи ні на які заборони, але "за три дні до відкриття ця дерев'яна будівля згоріла. Забудовник уроки з цієї ситуації виніс. Пару уроків.
По-перше, 25 листопада 2003 року Авінір отримав позитивний висновок держекоекспертизи на будівництво "екологічного центру по вивченню флори та фауни річки Сіверський Донець та проведенню гідрометричних досліджень в районі села Коропове" – на тому ж самому місці, де два роки тому планувало збудувати "спортивно-оздоровчий комплекс"! Юристи Авініру заслуговують визнання своїх здібностей. Адже згідно із Водним Кодексом України, "у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів". Помітьте – як таке будівництво в прибережних смугах заборонене, але будівництво гідрометричних споруд (наприклад, для "проведення гідрометричних досліджень в районі села Коропове") дозволене!
Так замість "спортивно-оздоровчого комплексу" Авінір перейшов до будування екоцентру. Щоправда, при цьому є дуже дивним, чому земельну ділянку Авінір взяв в оренду "для рекреаційних цілей". З цією метою можна споруджувати "спортивно-оздоровчі комплекси", але ніяк не "гідрометричну" споруду. Адже її завдання – не рекреація, тобто організація відпочинку, а проведення відповідних досліджень. Не дуже поєднується рекреація і з дослідженнями флори та фауни.
По-друге, вірогідно, пам’ятаючи про пожежу, будівлю тепер робили не з дерев'яним, а з металевим каркасом.
6 вересня 2004 року в районі будівництва був створений національний природний парк Гомільшанські Ліси. Створення такого об’єкту природно-заповідного фонду мало потягти перегляд наданих дозволів на його території, зокрема, висновку держекоекспертизи. Однак, на це не звернуло уваги ні держуправління екоресурсів, ні прокуратура. В іншому все повторилося до дрібниць.
Своє друге будівництво Авінір розпочав у вересні 2006 р.
8. 12. 2006 р. начальник відділу Міжрайонного екологічного контролю Східного регіону держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області за відхилення від робочого проекту (заміну дерев’яного каркасу будівлі на металевий), невідповідність дійсності договору оренди в частині категорії земельної ділянки, експлуатацію артезіанської свердловини без отримання дозволу на спецводокористування, порушення поверхневого шару ґрунту, притягнув до адміністративної відповідальності заступника директора Авініра і надав приписи щодо усунення виявлених порушень. За порушення цілісного покрову земельної ділянки посадові особи Авініру притягалися до адміністративної відповідальності і Зміївським райвідділом земельних ресурсів.
14. 12. 2006 р. інспекція держархбудконтролю у Зміївському районі за відхилення від проекту оштрафувала Авінір на 1489,5 грн. і також надала приписи.
22. 12. 2006 р. за невиконання приписів та через закінчення терміну дії висновку екологічної експертизи заступник головного держінспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області будівництво екоцентру тимчасову заборонив.
06. 02. 2007 р. комісія із співробітників Держекоінспекції, та держуправлінь екоресурсів Харківської та Полтавської областей за невиконання припису про тимчасову заборону будівництва оштрафувала директора Авініра на 250 грн.
10. 04. 07 Держекоінспекція в Харківській області за невиконання рішення про тимчасову заборону будівництва оштрафувала інженера технічного нагляду Авініру та інженера-будівельника підрядної організації ТОВ «Моноліт» на загальну суму 510 грн. Авініру направлено листа стосовно недопущення будівництва до отримання дозволу на відновлення робіт!
Кумедно, що Авінір вже добудовує свій екоцентр, готель, чи спортивно-оздоровчий комплекс (на який документ спираєшся – так його і можна називати), він своєї діяльності між набігами перевіряючих не дуже і припиняв. Штрафи відслинювати – відслинював, а своє продовжував робити. І судячи з усього, перевіряючі таким станом речей були цілком задоволені.
Справжнім шедевром цієї епопеї стала така позиція харківського Держуправління: "Державним управлінням згідно ст. 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" прийнято РІШЕННЯ ПРО ТИМЧАСОВУ ЗАБОРОНУ (ЗУПИНЕННЯ) ДІЯЛЬНОСТІ ПП "АВІНІР" ВІД 22. 12. 2006 № 01-35-60 до проведення громадських слухань, врахування громадської думки та узгодження розташування екологічного центру з адміністрацією НПП "Гомільшанські ліси".
На виконання вищезазначеного рішення ПП "Авінір" проведена громадська екологічна експертиза проекту об'єкта будівництва екологічного центру по вивченню флори та фауни в басейні р. Сіверський Донець та СКЛАДЕНО ДОГОВІР ПРО СПІВРОБІТНИЦТВО ПП "АВІНІР" З АДМІНІСТРАЦІЮ НПП "ГОМІЛЬШАНСЬКІ ЛІСИ" ВІД 11. 12. 06 № 04/А." (цит. за листом Першого заступника начальника управління В. Задніпровського; виконавці листа - Антоненко, Стребкова, Зозуля; виділення наші).
Тобто, держуправління цілком задовольнила ситуація, коли Авінір виконав його припис через певний час після його надання договором, датованим на 11 днів раніше, ніж припис був наданий! Не зацікавило управління і проведення замість громадських слухань громадської екологічної експертизи – дрібниці!
Коментувати в цій ситуації більш нема чого. Здавалося, що державні органи у випадку невиконання їх приписів мали б подати на порушника до суду. Але жодна із структур, яка займалося даної проблемою цього не зробила. Чому?
Будівництво на острові з восени 2006 року прикувало до себе пильну увагу мас-медіа та громадськості. То, може, всі ці перевірки – просто "відмазки" від громадської уваги? А не зацікавилася би громадськість цією проблемою – Авінір без будь-яких штрафів (більше йому все одне нічого не зробили) добудував би свій екоцентр до обопільного задоволення: і свого і перевіряючих?
З іншого боку, громадська активність обійшлася Авініру в суму біля 2,5 тис. гривень штрафів. Не так вже і багато. Чи, може, були й ще якісь виплати?
С. Шапаренко, ЕкГ "Печеніги"
*
____________________
КОНТАКТИ: Підготовлено ЕкГ "Печеніги", членом Міжнародного Соціально-Екологічного Союзу.
Екологічна група "Печеніги" (Харків): Сергій Шапаренко;
тел. (066) 387-46-81,
Українська коаліція "За дику природу"
