Про безліч цікавих природних явищ ми навіть не здогадуємося. Одним з них є літ одноденок палінгеній. В якусь годину сонячного дня над поверхнею води з’являються великі прозорі метелики. З кожною хвилиною їх більшає, вони все густіше снують над водою, торкаючись її довгими нитками - виростами з кінця свого тулуба, і поступово починає здаватися, що поверхня ріки закипає. Це мерехкотіння інколи порушують лише соми, які підіймаються, щоб поласувати неочікуваною здобиччю. Течія зносить комах і приносить нових, але потрохи їх меншає. І ось, так само несподівано, як все починалося, все й закінчується…

Protereisma – одноденка,
яка жила 280 млн. років
тому в вологих лісах
Канзасу. Розмах її крил
сягав 7 см.

Палінгенія довгохвоста відноситься до ряду Одноденок – давніх комах, які за чотириста мільйонів років лишилися практично незмінними. У відкладах, починаючи з докам’яновугільних часів, вчені знаходять відтиски майже таких же істот (хіба що в декілька разів більших), що і зараз літають над нашими водоймами. Палінгенія довгохвоста є найбільшою одноденкою Європи, і разом із "нитками" на кінці тулуба сягає в довжину 12 см.
Практично всі комахи (крім найдавніших – ще старших за одноденок) під час свого розвитку проходять стадії личинки й дорослої особини. Палінгенія майже все своє життя, чимале для комахи (2-3 роки), перебуває на стадії личинки. Вони живуть в глинистих берегах рік та на їх дні, а живляться мікроскопічними частками організмів, водоростями, бактеріями і т.п. дрібнотою.
І це єдиний раціон палінгенії, бо її дорослі особини живуть декілька годин (тому, до речі, і "одноденки"), і не живляться взагалі. "Дорослішають" вони тільки для продовження роду - спарювання та відкладання яєць.
В пониззях Дунаю палінгенії летять в червні-липні. Спочатку вони стають "повнолітніми" - личинки вилазять на водні рослини, линяють (фактично, вилазять зі своєї старої шкури), й перетворюються на дорослих – крилатих - особин. Ті відлітають, сідають, і линяють ще раз.

"Чохлики", залишені
вилинялими палінгеніями

Надалі, свої останні години життя, палінгенія проведе в польоті. Відлиняв удруге, партнери шукають один одного над самою поверхнею води. При цьому довгі нитки на кінці свого тулуба вони використовують як регулятор висоти: щоб рухатися в одній площині, комахи опускають волоски на воду, і тримаються так, щоб від води вони не відривалися. Під час спарювання палінгеній, поверхня води, на радість рибам, просто кишить ними.

Самці після спарювання невдовзі гинуть, самиці – підіймаються декілька кілометрів вверх за течією, відкладають яйця… і теж гинуть. А частина палінгеній взагалі направилася кудись на узмор'я…

На наступний ранок береги дельти були
усипані тільцями цих комах.

Таким дивним чином палінгенії жили мільйони років. Ще не так давно ця комаха була поширена в центральній та західній Європі, до першої половини ХХ ст. мешкала у верхній та середній течії басейну Дністра. Зараз же, через днопоглиблювальні роботи (що й зрозуміло, якщо згадати, де живуть її личинки) і забруднення води, лишилася тільки по Тисі та в пониззях Дунаю.
За словами директора Дунайського біосферного заповідника О. Волошкевича, літ палінгеній цього року – перший їх масовий літ за останні тридцять років. Отже, якщо згадати, що Дунай протікає через половину Європи, і, фактично, збирає всі стоки з неї, то це явище свідчить про ефективність зусиль Євросоюзу в очистці водойм.
Пониззя Дунаю, своєрідний "стокозбірник" Європи, стали чистими.
*
____________________

КОНТАКТ:
Шапаренко Сергій: тел. (066) 387-46-81, [email protected]

Підготовлено ЕкГ "Печеніги", при використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.