Громадська Рада при Мінекології пропагує знищення первоцвітів

Близько третини рослин, занесених до Червоної книги України, потрапили до неї, і зникають через збирання їх людиною. В найбільшому ступеню від цього страждають весняні рослини - первоцвіти. Навколо наших міст зараз все важче побачити навіть звичайнісіньку проліску…

Кожного року і державні органи, і, головним чином, громадськість, намагаються протистояти такому винищенню окраси нашої природи (і, до речі, необхідної компоненти будь-якої природної екосистеми – будь то хоч ліс, хоч степ, хоч луки!). Наприклад, 8 березня цього року природоохоронці створили на Майдані "кладовище підсніжників", до того – провели низку рейдів на перетинання незаконної торгівлі цими рослинами.

Цієї проблеми не було, якщо б на ці квіти не було попиту. Хтось їх купує через те, що дикороси суттєво дешевше за культурні рослини (до речі, тому, що на їх вирощування ніхто й копійки не вкладає!), комусь подобаються саме вони, хтось просто не переймається такими проблемами. Попит останніх, формування враження, що первоцвіти в букетах – це нормально, підтримують різноманітні листівки, вітання, рекламки тощо із зірваними весняними дикоросами. Фактично, такі нібито безпечні зображення, є пропагандою їх присвоєння.

Важко собі уявити, що фірми, які використовують такі картинки задля просування своєї продукції, роблять це й для розвитку "первоцвітного" бізнесу. Зрозуміло - що через прості незнання або байдужість.

Дивним стає, коли таким чином первоцвіти використовують екологічні організації. А саме так - листівкою із букетиком занесених до Червоної книги України підсніжників - цього року привітав жінок голова Громадської ради при Мінекології Валентин Савицький.

Громадська рада в своєму нинішньому складі була зібрана у жовтні 2012 року - коли уряд Азарова всіма кінцівками просував антиекологічні плани із видобутку сланцевого газу. Причому, головну роль в цьому лобіюванні грав "смотрящий" за надрами і міністр екології (зараз – через свою попередню діяльність, втікач), Едуард Ставицький. Після того, як тодішня Громадська рада його тиску не поступилася, і виступила проти таких планів, її просто змінили – на геологів, "професіоналів похоронної справи", дайверів, автомобілевиробників, зварників, "спецслужби за національну безпеку" тощо. Їх компанію пан Савицький і очолив.
І, не гаючи часу, вже в листопаді того ж року нова рада укладає зі Ставицьким просланцевий "меморандум про взаєморозуміння та спільні дії"! Необхідний для замулення очей європейців громадський одобрямс своїх планів уряд отримав – і все. Чим після цього займалася Громадська рада під головуванням пана Савицького широкому загалу невідомо. Судячи по сайту Мінекології, вона з того часу і збиралася усього декілька разів, останній - більше року тому.
Звісно, хто займається такими "серйозними справами", на всілякі дрібниці на кшталт "долі квіточок", увагу не звертатиме!

Найцікавіше в цій ситуації, що Громадська Рада пана Савицького виявилася набагато стабільніше самого Мінекології: з часів Ставицького в екологічному відомстві змінилося п’ять керманичів, а Громадську Раду всі зміни останніх років обійшли стороною. Щось таке, мабуть, в ній є - що влаштовує будь-яких офіційних екологів…
*
____________________

КОНТАКТ:
Шапаренко Сергій: тел. (066) 387-46-81, pe4enegy@gmail.com

Підготовлено ЕкГ "Печеніги", при використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.


Проліска сибірська. Фото Зої Бондаренко

v:3075

Теги

Вход в систему

__________track masteringtrack mastering

_______Яндекс.Метрика