Проти "абсолютно-заповідних" "царських полювань" виступило 47 чоловік.

Збір підписів триває.
В "упорядкуванні" заповідної справи народні депутати нинішнього скликання вже відмітилися прийняттям закону, який в заповідних зонах забороняє відновлення лісових екосистем. Зараз законодавче руйнування нашої заповідної системи на засадах т. зв. "абсолютної заповідності" продовжується: в Верховній Раді зареєстровані законопроекти № 2023 - "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі)", і № 2604 - "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо імплементації європейських екологічних норм про охорону середовища рідкісних видів тварин і рослин)". Ними, всупереч європейським зобов’язанням України, в заповідних зонах закріплюється заборона на відновлення природних екосистем, та вводиться "вибірковий діагностичний відстріл тварин" – яким в них, фактично, легалізуються "царські полювання".

Щоб запобігти цим шкідливим планам, 18 травня ми почали збір підписів проти їх прийняття. На 24 травня це звернення, "Не "царські полювання", а збереження біорізноманіття потрібне заповідним зонам!", підписали 47 чоловік:
П. Тєстов, Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина", Львів; Б. Шумяцький, Харків; Г. Заворотна, Національний екоцентр України, Київ; О. Товмач, винахідник, с. Синявка Канівського р-ну Черкаської обл.; Н. Вус, Зміївське наукове краєзнавче товариство, Харків; С. Решетов, Клуб "Білі Ворони", Дніпрорудний Запорізької обл.; В. Полєтаєв, ГК "Екополімер", Харків; Ю. Бенгус, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, Харків; М. Несторенко, Одеса; А. Тупіков, національний природний парк "Дворічанський", Харківська обл.; Д. Шабанов, доц. каф. зоології і екології тварин Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, д.б.н. (03.00.16 – екологія); М. Кравченко, ст. викл. каф. зоології і екології тварин Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, к.б.н. (03.00.16 – екологія); В. Фіцак, Калуш Івано-Франківської обл.; А. Михайлик, кінорежисер, Київ; О. Савенко, Україна; Г. Проців, Екологічний клуб "Край", Міжнародна асоціація "Eco-Tiras", Оргуський освітньо-інформаційний центр "Край", Бережани Тернопільської обл.; Г. Семеняк, Екологічний клуб "Край", Бережани Тернопільської обл.; С. Люшняк, Екологічний клуб "Край", Освітньо-інформаційний центр води "Студія майбутнього", Бережани Тернопільської обл.; О. Волошкевич, к.б.н., лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений природоохоронець України, директор Дунайського біосферного заповідника, Одеська обл.; В. Федоренко, к.і.н., голова екологічного клубу "Дунай", Вилкове Кілійського р-ну Одеської обл.; О. Яворська, Вінницька обласна екологічна асоціація "Зелений світ Поділля; Є. Роман, в.о. завідувача науково-дослідним відділом Національного природного парку "Олешківські піски", Херсонська обл.; С. Гладкевич, заступник директора, головний природознавець Ічнянського національного природного парку, Чернігівська обл.; М. Біляк, директор Яворівського національного природного парку, Львівська обл.; І. Плесак, співробітник Яворівського національного природного парку; О. Годованець, співробітник Яворівського національного природного парку; С. Маруняк, співробітник Яворівського національного природного парку; І. Маркович, співробітник Яворівського національного природного парку; Ю. Блеша, співробітник Яворівського національного природного парку; М. Гаврилко, співробітник Яворівського національного природного парку; В. Кухар, співробітник Яворівського національного природного парку; М. Лазурко, співробітник Яворівського національного природного парку; М. Ронік, співробітник Яворівського національного природного парку; О. Кучма, співробітник Яворівського національного природного парку; С. Бігун, співробітник Яворівського національного природного парку; М. Тудай, співробітник Яворівського національного природного парку; І. Люблинець, співробітник Яворівського національного природного парку; І. Школик, співробітник Яворівського національного природного парку; С. Почарімко, співробітник Яворівського національного природного парку; В. Левченко, співробітник Яворівського національного природного парку; О. Занік, співробітник Яворівського національного природного парку; В. Кисляк, директор природного заповідника "Горгани", Івано-Франківська обл.; М. Музика, природний заповідник "Медобори", Тернопільська обл.; Г. Оліяр, природний заповідник "Медобори", Тернопільська обл. й І. П'ятківський, начальник відділу розвитку екомережі, природно-заповідного фонду, екомоніторингу та зв'язків з громадськістю Департаменту екології та природних ресурсів Тернопільської облдержадміністрації.

Велике спасибі всім вам!

Збір підписів триває – бажаючі підтримати наші заповідники можуть надіслати свої підписи (прізвище, ініціали, організація - якщо є, населений пункт) на адресу pe4enegy@gmail.com з темою "за заповідні зони".

Почали приходити і коментарі на ці законопроекти.

Василь Кисляк, директор природного заповідника "Ґоргани"
Однозначно підтримую. На недавньому семінарі установ ПЗФ України від одного з її керівників почув думку: щоб бути лікарем, лікувати людину, треба вчитись 8 років. Щоб писати і приймати екологічні закони - коли від цих законів залежить доля народу - достатньо бути політиком, попасти до Верховної Ради… і куди ми так прийдемо… Може, потрібна уже розробка закону про прийняття екологічних законів, де в обов'язковому порядку закон розглядався б громадськістю, проводились семінари (конференції, наради…) спеціалістів в цій галузі, громадських організацій (а не організації), враховувався б світовий досвід, залучались би світові експерти... Стало модно (а може вигідно?) окремим депутатам розробляти та лобіювати саме екологічні закони, не маючи ні досвіду роботи в галузі охорони природи, ні відповідної освіти, - але зате які "радники"… Така практика приведе до розвалу структури ПЗФ… Не називаю прізвища, та і навіщо? - їхня робота "тішить" всю Україну…
Інколи це викликає іронічну посмішку, але щоб не було з часом гірко всім нам… Які будуть наслідки від цих законів???

О. М. Капіруля, директор НПП "Деснянсько-Старогутський"
С. В. Кубраков, заступник директора, головний природознавець НПП "Деснянсько-Старогутський"
Ознайомившись з проектом Закону України №2604, національний природний парк "Деснянсько-Старогутський" висловлює своє бачення щодо необхідності цього законопроекту.
Не можна приймати зміни до законодавства, які сформовані на емоціях різних природоохоронних організацій, окремих активістів та окремих груп населення, наприклад, груп, зацікавлених в полюванні в заповідниках. В Пояснювальній записці до проекту Закону України вагомих пояснень щодо необхідності та доцільності заборони санітарних заходів не наведено (згадування в поясненні до законопроекту, без наведених фактів і цифр, про масштабні комерційні рубки, можна розглядати як безпідставні емоції). Тому наша установа проти такої заборони.
Головна проблема рубок в межах ПЗФ полягає в тому, що немає прийнятих нормативів і рекомендацій щодо проведення рубок саме на території ПЗФ, і окремо - в заповідних зонах. Умови призначення, технологічні схеми та вимоги до проведення рубок в заповідній зоні повинні бути жорсткіші, ніж в рекреаційній і господарській зонах національних природних парків, і тим більше - в експлуатаційних лісах держлісгоспів. Зараз при проведенні на території ПЗФ санітарних рубок наші установи користуються "Санітарними правилами в лісах України", розробленими, в першу чергу, для лісогосподарських підприємств. Не можна в заповідній зоні проводити рубки за нормативами, за якими проводяться рубки в експлуатаційних лісах держлісгоспів. Плани санітарно-оздоровчих заходів на території національних природних парків, навіть тих, що підпорядковуються Мінприроди, затверджуються обласними управліннями лісового господарства. Рубки в заповідниках, заповідних зонах, і взагалі, на території об’єктів ПЗФ, забороняти не можна. Але вони повинні призначатись і проводитись з врахуванням дуже багатьох вимог і умов. Необхідно враховувати багато різних факторів, наприклад те, що відмерла деревина в лісових екосистемах є найважливішим джерелом мертвої органічної речовини у ґрунті і на її поверхні, є середовищем для існування мікроорганізмів, грибів, інших організмів. Нестача мертвої деревини у межах природоохоронних територій – це один із головних причин втрат видового біорізноманіття.
В той же самий час, дуже важливо не перетворити лісові екосистеми ПЗФ в скупчення відмерлої деревини. Існує хибна думка про страшну пожежну загрозу, яку створює відмерлий ліс. На території нашого НПП за час його існування (16 років) в заповідній зоні не було проведено жодної рубки, крім розчищення просік від порослі і доріг протипожежного призначення від вітровалу. Хоча в межах заповідної зони нашого парку є насадження, які потребують згідно Санітарних правил в лісах України проведення санітарно-оздоровчих заходів, в тому числі, і суцільних санітарних рубок. Є ділянки, які лісовпорядкуванням запроектовані для проведення суцільних санітарних рубок. Рубки в заповідній зоні не проводилися, і катастрофи внаслідок цього не виникло. Але ми знаємо, що в разі, якщо така катастрофа (масштабна пожежа, спалахи шкідників і хвороб, тощо) трапиться, у нас існують всі механізми їй протидіяти. Один з таких механізмів - вчасне проведення тих чи інших санітарно-оздоровчих заходів.

На завершення теми. Всі рубки на території ПЗФ проводяться лише в разі отримання ліміту, який після всіх погоджень надається Міністерством екології та природних ресурсів України. На санітарні рубки в заповідній зоні можна просто не давати ліміт без висновків профільних установ, фахового обґрунтування необхідності проведення цих рубок.
Не пояснили автори законопроекту, у відповідність з якими європейськими екологічними нормами буде приведено українське законодавство після заборони санітарних заходів в заповідній зоні.
Незрозуміло, чому автори проекту Закону України, які хочуть дозволити проводити діагностичний відстріл диких тварин для ветеринарно-санітарної експертизи в заповідниках і заповідних зонах, не пов’язують необхідність цих змін в законодавство з імплементацією європейських екологічних норм про охорону середовища рідкісних видів тварин і рослин. На нашу думку, правильніше було б внести зміни в статтю 32 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", заборонивши проведення у об’єктах природно-заповідного фонду вибіркового діагностичного відстрілу диких тварин для ветеринарно-санітарної експертизи. Такі відстріли, в разі необхідності, потрібно проводити поза межами заповідних зон, тим більше що тварини виходять за межі заповідників і заповідних зон.
*
____________________

КОНТАКТ:
Шапаренко Сергій: тел. (066) 387-46-81, pe4enegy@gmail.com

Підготовлено ЕкГ "Печеніги", при використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.

v:4064

Теги

Вход в систему

__________track masteringtrack mastering

_______Яндекс.Метрика