Директор Асканії В.С. Гавриленко про метушню навколо заповідника

Дорогі друзі! Шановні колеги!
В останній тиждень серед українських природоохоронців розгорнулася кампанія за збереження біосферного заповідника "Асканія-Нова" від нападок Київського еколого-культурного центру – підписи за це ми збираємо з 10 вересня. До речі, хто ще не підписав звернення, ще має шанс це зробити – переходьте за посиланням.
А нижче ми приводимо бачення директора заповідника, В.С. Гавриленка, стосовно того, що зараз відбувається навколо установи, якою він керує 25 років. Його попередній лист на цю тему дивіться тут.
Захистимо Асканію!
З повагою, С. Шапаренко.
*

Шановні наковці, природоохоронці, друзі, наукові і громадські організації!

Я хочу щиро подякувати за Вашу надзвичайно схвильовану і емоційну реакцію стосовно дій, акцій про зміну статусу заповідної ділянки Великий Чапельський під Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна, і звільнення мене з посади директора саме за те, що вчена рада установи була змушена шукати шляхи законодавчого врегулювання цього питання, оскільки неможливо ходити під мечем громадських об’єднань - захисників собак, котів, поховальників, мисливців, екологічних союзів, центрів, ліг, в статутах яких записано контроль екологічних питань, що, на їх думку, дозволяє їм організовувати віртуальні та потаємні "перевірки" діяльності установ природно-заповідного фонду, не маючи для цього відповідних знань. Досить часто такі перевірки подають факти через викривлене дзеркало, а на сайтах об’являється про чергові перемоги та здобутки з природоохорони. Природі ж від цього краще не стає.
Ще раз хочу нагадати слова професора Г. Кожевнікова (1908), який, ставлячи в приклад розвиток заповідної справи саме у Ф. Фальц-Фейна, сказав дослівно: "Мало объявить территорию заповедной, нужно добиться, чтобы она этому соответствовала". В нинішніх умовах ця теза є, як ніколи, надзвичайно актуальною.
Маючи історичну спадщину Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна у своєму розпорядженні - а це комплекс із зоопарку, дендропарку і степових та подових ділянок, який не вписується від А до Я у вимоги чинного законодавства - з легкістю можна сказати, що та чи інша теза ст. 16 Закону України "Про ПЗФ" тут знайде своє протиріччя. Окремий закон "Про Біосферний заповідник "Асканія-Нова" поки що не передбачається.

Ми не ставили за самоціль заміни статусу заповідної ділянки, ми не бачимо іншого, як тільки через правове поле вирішення цього питання. На жаль, у нас в країні, в кожній дії з природоохорони стали бачити тільки браконьєрську чи шахрайську складову. Це криза свідомості і нерозуміння того, що абсолютна більшість людей, зайнятих в заповідній справі, переймається саме її інтересами. Хоча наші проекти з виживання, які забезпечити, по суті з 1995 року збереження і відновлення спадщини нашого славного засновника, публічно об’явили бізнес-проектами особисто Гавриленка. Хапуги, ділки, на даний час, тут себе проявити не зможуть.
Разом з тим, розв’язуючи питання збереження біорізноманіття на замкненій і обгородженій території Великого Чапельського поду, без чого неможливо тримати сайгаків, куланів, коней Пржевальського, кафрських буйволів і т.п., хочемо ми того, чи ні - будемо змушені вводити регуляторні заходи і з чисельності, і з забезпечення водою, і з кормами в час ожеледиці, і з ветеринарної медицини та ще й з постійної охорони і догляду за огорожами.
Тому, залишаючи цю територію як "заповідну зону", чого так вимагають організації, в складі яких, мабуть, і немає працівників, що професійно працювали в заповідниках, а ще гірше те, що і ніякого уявлення про заповідні процеси їх члени не мають (особливо захисники бродячих хижих свійських тварин), ми змушені при формуванні проекту організації всі ці заходи прописувати. Якщо ж їх не прописати, то наступники приречені на повторну критику щодо незаконного утримання колекції тварин зоопарку у Великому Чапельському поді саме у напіввільному режимі.

Громадська рада при Мінприроди є органом, пропозиції якого можуть бути сприйняті, якщо в них є раціональне розв’язання питання, або відхилені. Я не стану коментувати виступи, сутність яких як раз, не в повній мірі збігається з тим, що викладено на сайті Івана Парнікози і КЕКЦ, бо не можна безперервно витрачати час на відписування та позови – він у нас надзвичайно дорогий, але хочу висловити свою тривогу, що запропонований шлях не змінювати статус заповідної зони, може привести до того, що нова редакція Проекту організації території Біосферного заповідника "Асканія-Нова" може бути заблокована, оскільки є вимога до Мінприроди підписувати цей проект тільки після розгляду Громадською радою. Але для цього якраз і не має законодавчих підстав, оскільки такі документи створюються високопрофесійними колективами з відповідними знаннями, які потрібні і для експертної оцінки.
Яка може бути експертиза заповідної справи від громадськості, ми вже побачили і на цьому засіданні: нам сказали, що в Рівненському заповіднику влітку проведено інспекцію стану заповідного режиму – нам, поряд із літніми зйомками, продемонстрували лід, сітку, декілька рибок, без прив’язки до місцевості, - і сказали, що це порушення в заповіднику.
Так саме "розорювався степ" в "Асканії-Нова" шляхом переорювання смуги відчуження, яка належить автодору. І таких прикладів можна називати в ряд.
З цього слідує, що амбітність природоохоронних екологічних організацій, якщо вони претендують на таку назву, повинна базуватись на компетентності, порядності, зваженості і доказовості фактів, чого якраз у них не вистачає, і особливо – прозорості, а не потаємності перевірки. Дійсні науковці-екологи, природоохоронці і надалі не повинні миритись з подібними явищами, і ставити питання перед компетентними органами щодо категоричної відмови у прийнятті результатів таких перевірок.

Я переконаний, що саме Ваше море звернень до органів виконавчої влади і в Громадську раду на лист КЕКЦ до Президента України П.О. Порошенка зовсім змінили тон і постановку питання, яке було внесено прямо в Орхуському залі, де стали чомусь розглядати тільки стан Великого Чапельського поду, а не анонсований стан дотримання режиму в біосферному заповіднику.
Завдяки Вашій реакції проявилось наше спільне розуміння проблеми, яку потрібно вирішували, а не святкувати перемоги.

З вдячністю В. Гавриленко,
директор Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН, член Національної комісії у справах ЮНЕСКО, почесний професор ДДАУ та ХДАУ

*
____________________

КОНТАКТ:
Віктор Семенович Гавриленко, Біосферний заповідник "Асканія-Нова": askania-zap@mail.ru

Підготовлено ЕкГ "Печеніги", членом Міжнародного Соціально-екологічного Союзу.
При використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.

v:5790

Теги

Вход в систему

__________track masteringtrack mastering

_______Яндекс.Метрика