Смотрицький каньйон – для всіх відвідувачів Кам’янця, чи тільки для любителів БРДМу?



Геологічна пам’ятка природи "Смотрицький каньйон" охоплює глибоку вузьку долину, яку ріка Смотрич прорізала в дні колишнього моря, під яким 440 мільйонів років тому знаходилася територія нинішнього Поділля. В згадку про нього в схилах каньйону лишилися численні скам’янілі рештки давніх морських організмів, а завдяки його існуванню - унікальна, притаманна саме вапняковим схилам, флора і фауна. Фактично на всьому своєму протязі ця пам’ятка природи проходить через населені пункти – з 80 га, що вона займає, майже половина приходиться на землі Кам’янець-Подiльської міськради, а інша частка - на землі сусідніх з нею сільрад. Кожне з цих самоврядувань відповідає за збереження своєї ділянки пам’ятки природи.


Скам’янілий корал на стінці Смотрицького каньйону

Близьке сусідство кам’янецьких урвищ (а серед них є й стінки заввишки у 30 метрів!) і самої ріки з людськими домівками зумовлює основні проблеми цього об’єкту природно-заповідного фонду: замулення води, забруднення та засмічення території і ерозію берегів та схилів каньйону.
Найбільше смотрицька вода каламутиться при падінні з гребель двох малих ГЕС: однієї під кам’янецьким замком, другої – в селі Голосків, що стоїть вище по течії від Кам’янця. Але підвищують її і ерозія з забрудненням.


Кам’янець-Подільська ГЕС (в нижньому лівому куті)


Каламутна вода Смотрича

Забруднення каньйону відбувається з будинків, де відсутні, не працюють, або не чистяться вигрібні ями чи то каналізація. Але ці ж стоки, змиваючи ґрунт, підсилюють і ерозію. Засмічують каньйон ті, хто вважає, що ріка "все унесе".
Ерозія відбувається природним чином – скелі видуваються вітрами і розмиваються опадами, але з задернованих ділянок ґрунт змивається менше, ніж з голої землі – тому ерозійні процеси підсилюються городами, що є в каньйоні. Свою лепту в його руйнування вносять і розорювання прибережної смуги, і спорудження під уріз води капітальних альтанок, і переїзди "за потребою" через броди…


Витік чогось з початку Тринітарської вулиці. За кольором і консистенцією воно як смола, але запаху не має.


Городи в каньйоні є майже на кожній садибі.

Але обурив кам’янців останній вплив на ріку - який, за підтримкою міськради, був втілений О. Костинським: тури по Смотричу на БРДМі ("броньова розвідно-дозорна машина" є амфібією, і тому може пересуватися і по землі, і по воді). Спочатку вони відбувалися навмання – де подобалося "надавачу рекреаційних послуг" (без будь-яких документів і по пам’ятці природи!). В минулому році після численних протестів влада-таки припинила цей атракціон – до отримання погоджувальних на нього документів. Ними стали лист Хмельницькрибоохорони, висновок Національного природного парку "Подільські Товтри" ("Смотрицький каньйон" входить до його складу) і лист Департаменту екології Хмельницької ОДА. І ось 17 травня цього року міськрада приймає рішення № 513 - "Про погодження туристичних маршрутів "Проекту - БРДМ - Тур". БРДМи свої поїздки відновили.
Як не крути, упорядкування поїздок – підготовка і затвердження їх маршрутів – зм’якшило проблему: тепер по воді проходить тільки близько десятої їх загальної довжини. Зм’якшити зм’якшило, але, якнайменше, в Руському фільварку – в районі однойменної вулиці, принципово не зняло: тут каньйон розширюється луками, а тому земля є сирішою і легше розвозиться колесами. Внаслідок цього проходи БРДМу і самі ініціюють в цій частині каньйону ерозійні процеси, і підсилюють вже існуючі.

Регулярний прохід важкої техніки по вулиці Руській, понад парканами її мешканців: шум, вихлопи, руйнування проїжджої частини з умовно твердим покриттям (а руйнується вона з тієї ж причини, з якої підсилюється ерозія – бо земля сира), - комфортнішим життя мешканців не зробило.


Задля припинення ерозії на путівці під Новоплатонівський міст поперек його була покладена бетонна балка. БРДМ пробив колію правіше неї, і вже зараз помітно, що ґрунту з правої колії змито значно більше, ніж з лівої.


Змив ґрунту з розвезеної БРДМом дороги на луках в Руському фільварку.


Ковзаючи на вологому ґрунті лук, важка амфібія поступово стирає його рослинний покрив.


Розбита дорога, поламані дерева, продавлена кришка каналізаційного люку – шляхове покриття Руської мало пристосоване до руху бойової машини.

У відповідь на численні скарги містян Кам’янецька міськрада зробила вигляд, що пам’ятки природи не існує (або що вона її не може знайти). З відповіді міського голови М. Сімашкевича: "Стосовно руху транспортних засобів землями природо-заповідного фонду повідомляємо, що межі геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення "Смотрицький каньйон" та її охоронна зона не винесені в натуру, але наразі розроблено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, який проходить державну експертизу.
Зважаючи на вищевикладене, встановити приналежність територій, де проходять маршрути БРДМ-2, до земель природно-заповідного фонду буде можливо лише після затвердження проекту землеустрою та винесення в натуру меж геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення "Смотрицький каньйон".

Ну, не виходить у Кам’янецької міськради знайти геологічну пам’ятку природи, коли треба виконувати зобов’язання з її охорони (взяті нею ще у 2012 році!)! Але, як треба розрахувати власникам садиб розміри оренди за землю, то виходить! – тут міськрада їм швидко підвищує розмір плати за "природоохоронність" території!
На щастя, "знайти" пам’ятку природи змогла Мінприроди. На звернення мешканців, підтримане народним депутатом А. Геращенком, Держекоінспекція в Хмельницькій області "надала Кам'янець-Подільській міській раді обов'язковий до виконання припис про усунення виявлених порушень, яким міську раду зобов'язано вжити заходи щодо посилення на території геологічної пам'ятки природи "Смотрицький каньйон" умов охорони заповідного об'єкту, враховуючи:
заборону будь-якої господарської діяльності без відповідної дозвільної документації в межах об'єктів природно-заповідного фонду;
заборону використання демілітаризованої військової техніки БРДМ-2РХБ ФОП Костинським О.В.".

Чи вистачить у екоінспекції наполегливості зберегти Смотрицький каньйон, час покаже. Зараз цікавим є інше. По-перше, куди дивилася адміністрація Національного парку "Подільські Товтри", до складу якого входить "Смотрицький каньйон", і який повинний контролювати в ньому ситуацію – парк, надавши позитивний висновок на ці тури, не помітив порушення, які помітила екоінспекція?
По-друге, чому Кам’янець-Подільська міськрада, фактично, віддала каньйон одному підприємцю? Сумнівно, що поїздки на БРДМах, що тривають менше години, приваблюють туристів до одного з семи чудес України, яке за кількістю атракцій поступається тільки Львову і Києву. Скоріше, вони використовують привабливість інших пам’яток. Зрозуміло, що ФОП Костинський О.В. свій податок сплачує, але він, як у будь-якого ФОПу, фіксований, і сплачується за рахунок комфорту інших кам’янецьких мешканців, руйнуючи при цьому ландшафт, завдяки існуванню якого ці тури взагалі як такі.
Туризм для мешканців Старого міста Кам’янця, фактично, є єдиним джерелом заробітку. Тому, на наш погляд, місцевій владі слід орієнтувати його розвиток на те, щоб в туристській інфраструктурі своє місце могли знайти максимум містян - сприяти турам, які б затримували приїжджих не на годинку брдмівського атракціону, а на день-два і більше – щоб у туристів була потреба і кімнату зняти, і в кафе (а, можливо, і на ринок) сходити.
А стосовно БРДМу – він дійсно цікавий для частини відвідувачів, і тому соломоновим рішенням було б прибрати його з Руського фільварку – частина його маршруту № 2, що проходить навколо замку, обурень, як ми розуміємо, ні в кого не викликає…

v:746

Кампании общеукраинские

Теги

User login

__________track masteringtrack mastering

_______Яндекс.Метрика