Керівники державних підприємств землю, якою користуються їх підприємства, за радянською звичкою, продовжують вважати своєю власністю. Яскравим прикладом такого совкового "княжіння" – "все вокруг колхозное, все вокруг мое" - є директор Державного підприємства "Гутянське лісове господарство" Віктор Нагорний.
В Богодухівському і Краснокутському районах, де знаходиться Гутянський лісгосп, проходить межа поширення абсолютно нетипових для лісостепової Харківщини північніших природних комплексів. Звичайні тут сфагнові болота, мішані хвойно-листяні ліси, ялівець, чорниця та купа інших північних видів на південь від "Харківського Полісся" майже не зустрічаються. Така унікальність гутянських лісів - що їх збереження цінніше, ніж деревина, яку з них можна отримати, - була визнана давно. Тому в 2009 році на 5244 гектарах, якими досі користувався Гутянський лісгосп, Указом Президента України був створений Національний природний парк Слобожанський.

Віктор Нагорний

Але що державна заповідна політика, що укази Президента, Нагорного не обходять. Намагаючись не випустити із своїх рук більше п’яти тисяч гектарів деревини, він почав з шантажу місцевої влади: якщо парк буде створено, в районі почнеться безробіття. Реальність же виявилася прямо протилежною – створення Слобожанського парку за рахунок нових робочих місць (які, до того ж, фінансуються не з місцевого, а з державного бюджету) підвищила зайнятість населення.
Коли стало зрозуміло, що, як би там не було, а парку все одно бути, Гутянський лісгосп майже "в нуль" вирубав заказник "Володимирівська лісова дача" - одну з найцінніших ділянок, яка включалася до складу парку.
На щастя пана Нагорного, в нашому законодавстві є дивна норма: передача державної землі від однієї державної установи до іншої відбувається за згодою першої установи! - нібито ця земля не державна, а цієї установи! Цю можливість він не упустив – і 5 років під різними приводами таке погодження не надає.
До 2016 року таку поведінку можна було пояснити позицією керівництва Державного агентства лісових ресурсів, котре дуже болісно реагувало на створення ПЗФ на лісових землях та бачило в збереженні природи лише перепону для проведення рубок. Але в 2016 році все начебто змінилося - Лісове агентство очолила Христина Юшкевич. І на перше ж звернення щодо передання Слобожанському парку 5244 лісових гектарів – відповіла, що Агентство цей процес погоджує. Але Віктор Нагорний і на позицію свого керівництва чхати хотів – в отриманні формального папірця він відмовив знов, пославшись на 19 статтю Конституції України – мовляв, в його посадових інструкціях надання такого документу не прописано, а оскільки йому цього не хочеться, то він його і не дасть.

У 2007 році ця ділянка входила до складу
заказника "Володимірівська Дача".
Детальніше про те, що відбувалося
на території майбутнього парку - поки він
створювався - дивіться в документальному
фільмі "Куда уехал лес? -
Он был еще вчера!"

Наразі відсутність землі вже створює парку проблеми: зі службою охорони - яка начебто дублює функції лісової охорони лісгоспу і тому даремно витрачає державні кошти. Саме так вважала фінансова інспекція, яка намагалася притягнути за це парк до відповідальності – на щастя, безуспішно. Парк довів, що служба охорони території природно-заповідного фонду і лісова охорона – дві абсолютно різні структури із різними завданнями.
Формальна непередача землі парку у користування унеможливлює проведення ним природоохоронних заходів: фактично землі у парка нема, тож і заходи йому проводити ніде. Смішно, але і лісгосп на цій території робити нічого не може - оскільки, хоч земля парку і не передана, вона вже вважається парківською (в українських земельних хитросплетіннях дійсно чорт ногу зломить...). А такі заходи потребуються – аж болить - в першу чергу, на ділянках, які лісгосп перед створенням парку вирубав – посаджені 8 років назад як попало лісокультури зараз потребують людського втручання.
Вирішити це питання можна тільки на рівні Агенції лісових ресурсів та Мінприроди.

Відкритий лист

Голові Державного Агентства лісових ресурсів Юшкевич Х.В.

Дайте Національному природному парку "Слобожанський" землю!

Шановна Христино Василівно!
У жовтні 2013 року Кабмін видав Розпорядження №796-р "Про погодження питання щодо вилучення та передачі у постійне користування із зміною цільового призначення земельних ділянок установам природно-заповідного фонду", яким дозволив Державному агентству лісових ресурсів приймати рішення щодо передачі у постійне користування земель лісогосподарського призначення установам природно-заповідного фонду. Національному природному паку "Слобожанський" Держлісагентство передачу земель погодило - про що відповідним листом повідомило як Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, так і директора ДП "Гутянське лісове господарство". Але директор ДП "Гутянське лісове господарство" з таким рішенням Держлісагентства не погодився - нотаріально засвідчене погодження землекористувача на вилучення земельних ділянок, яке є простою формальністю, отримати парку так і не вдалося, що заблокувало можливість виконати процедуру оформлення земельної ділянки.

Завдяки встановленим після створення
парку, в 2009 році, охороні та обмеженню
рубок, частину борів Краснокутщини
вдалося зберегти.

З року в рік аргументи директора лісгоспу змінювалися. То він посилається на норми закону, які або не мають до справи ніякого відношення, то тільки на "зручну" йому частину чи пункт. То взагалі заявляє, що ніякого погодження від Державного агентства лісових ресурсів України, у відомстві якого знаходиться Гутянський лісгосп, не отримував. Тут варто згадати пункт 3 статті 203 Цивільного Кодексу України, який полюбляє цитувати в своїх відписках пан Нагорний: "Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі". Ну, не хоче він віддавати землю, адже за майже п’ятнадцять років на посаді директора вже серцем прикипів до кожного деревця! Але чому ж тоді в одному з інтерв’ю пан Нагорний заявляв, що "Теперь к изъятым лесам предприятие [лісгосп] отношения не имеет. Те, кто их изъял, должны создать штат сотрудников для управления лесным фондом"?
Ситуація дуже нагадує собаку на сіні: лісгосп нічого не робить і не хоче, бо це – територія національного парку; а парк хоче, але не в змозі, бо землі йому не передані. Як результат – не ведеться вкрай необхідна лісогосподарська діяльність; неможливо проводити заходи з поновлення популяцій рідкісних тварин, адже для цього існує спеціальна процедура, яка включає в себе використання земельних ділянок; неможливо також проводити й рекреаційний благоустрій території, адже кошти на це не виділяються через те, що нацпарк не має землі. От і маємо замкнуте коло.

Вирішення цього питання ми, наразі, бачимо тільки через особисте втручання Голови Агенції лісових ресурсів в цю справу.
Тому на виконання Указу Президента України від 11 грудня 2009 року № 1047/2009 просимо в наказному порядку зобов'язати директора ДП "Гутянське лісове господарство" надати нотаріально завірену згоду на вилучення земельної ділянки площею 5244 га земель державної власності лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП "Гутянське лісове господарство", з подальшим наданням їх у постійне користування НПП "Слобожанський".

З повагою
Сергій Шапаренко Голова Ради ЕкГ "Печеніги"
*
____________________

КОНТАКТ:
Олег Вяткин, ЕкГ "Печеніги": тел. (066) 804-93-48, [email protected]

Підготовлено Екологічна група "Печеніги", при використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.