Де гроші на заповідники?

Сьогодні однією з найболючіших проблем природно-заповідного фонду є недостатнє фінансування його установ: заповідників, національних природних та регіональних ландшафтних парків. Почавшись в 2010 році, апогею ці проблеми набули в 2014 – коли кошти на утримання установ природно-заповідного фонду не тільки не виділялися в достатньому обсязі (на їх фінансування було передбачено 143 148 876 грн.), а ще й велика їх частка не була пропущена органами казначейства, і тому не дійшла до отримувачів. За нашими попередніми підрахунками, з того, що дійшло до адресатів, 95 % пішло на зарплату та нарахування на неї, 1,3% - на сплату комунальних послуг, а ось на 4,5%, що залишились, установи мали розвиватися та виконувати свої основні функції.

Проведене ЕкГ "Печеніги" опитування заповідних установ показало, що брак фінансування найсильніше вдарив по їх службам охорони: більшість їх співробітників навіть не мають форменого одягу - не говорячи вже про транспорт, зброю або достатній для нормальної роботи обсяг паливно-мастильних матеріалів. Також внаслідок нього фактично був припинений розвиток цих установ, а заробітна платня їх співробітників лишається на 50% меншою, ніж середня по державі. Блокування з 2012 року органами казначейства проплат привела до кредиторської заборгованості заповідних установ.
Далі хотілося б навести приклади "фінансового життя" заповідних установ в вигляді цитати із відповіді НПП "Мезинський", яка на нашу думку відображає дійсність багатьох парків та заповідників України:
"Ми розуміємо, що внаслідок складної економічної ситуації в державі, зокрема і в напрямку охорони природи, важко віднайти відповідні кошти. Наш колектив докладає багато зусиль, часто за власний рахунок, для належного функціонування Мезинського НПП. Зокрема, для забезпечення відповідного режиму охорони території нашими працівниками за власні кошти було придбано рятівні жилети для служби державної охорони парку, мастила для човна, фільтри, обладнано тентове накриття для захисту в негоду на моторному човні. Також за власний рахунок придбано прилад нічного бачення, купуємо паливо для проведення рейдів, сплачуємо за мобільний зв'язок…
… Однією з проблем, яку ми не можемо вирішити власними силами, є придбання форменого одягу… Адже весь одяг, який останній раз був виданий працівникам аж в 2008 році, вже давно зношений та списаний. У браконьєрів, інших порушників природоохоронного законодавства складається враження про несерйозність нашої установи і взагалі установ ПЗФ, якщо ми не можемо свою охорону забезпечити не те, що зброєю чи іншими засобами захисту, а навіть формою. Соромно сказати, але порушники в камуфляжах виглядають більш пристойно, ніж наші працівники СДО без форменого одягу, які ходять в цивільному. Також, серйозною проблемою є відсутність належної кількості транспортних засобів. Забезпечити належну охорону території НПП дуже складно через високу мозаїчність лісових масивів. Тому, для оперативного реагування на правопорушення та вчасного їх виявлення необхідно застосовувати транспортні засоби, оскільки на власному велосипеді чи, тим паче, пішки ми не можемо затримати правопорушників. Згідно з нормативами, в Мезинському НПП повинно бути 6 автомобілів підвищеної прохідності. В наявності ж лише один, придбаний у 2008 році.
У 2014 – 2015 р.р., незважаючи на наявність коштів на рахунках, органи казначейства блокували переважну більшість платежів. Безперешкодно сплачувались лише захищені статті (заробітна плата, нарахування, оплата енергоносіїв)".

Насправді реальне становище заповідного фонду є фактичним колапсом, і, що дуже печально, щоб змінити його на краще державою ніяких рухів не робиться.
Відповідно до бюджету на 2015 рік на здійснення природоохоронних заходів (до яких входить і фінансування установ природно-заповідного фонду) Міністерству екології та природних ресурсів передбачається 611 421 400 грн., що, як не дивно, на 62 841 000 більше ніж в 2014 р., але граничні обсяги фінансування, що були доведені від Мінприроди до установ на 2015 рік, були в порівнянні з 2014 роком ще зменшені. В підсумку заповідні установи повинні отримати 121 372 100 грн., що на 21 776 776 грн. (15%) менш ніж в 2014 році.

Тобто навіть при повному фінансуванні, згідно бюджетних запитів, установи природно-заповідного фонду в цьому році все одно залишаться в мінусі. Постає питання - а на що таке важливе підуть інші призначені на природоохоронні заходи кошти?
Все зазначене вище стосується виживання заповідних територій, а ще залишаються питання функціонування - отримання земельної документації, розробка проектів організації та розширення територій – коштів на це, як можна зрозуміти, не буде ніколи – але, може, ми помиляємось?
Слід зауважити, що на голодний пайок переведені не всі заповідні установи - так звані "мисливські нацпарки Януковича", які управляються Державним управлінням справами (так званою ДУСею) від скорочення бюджету не страждають і в 2015 році. ДУСя управляє національними природними парками - "Азово-Сиваським", "Заліським", "Білоозерським" та "Синьогорою" - загальною площею 84 844 га; та, зараз – формально, Кримським природним заповідником площею 44 175 га. В 2014 році обсяг фінансування на ці об’єкти складав 35 595 000, в бюджет на 2015 рок закладена сума 31 790 200 грн. - тобто на 11 % менше. При цьому загальна площа територій, якими опікується ДУСя, за рахунок Кримського заповідника скоротилася на 34 %. (Для роздумів: сам факт того, що мисливські резиденції до сих пір не відібрані у ДУСі, та фінансуються в тих самих обсягах, наводить на питання - а хто там полює зараз? Наш нинішній Президент – не мисливець? Це до речі, ще одна проблема природно-заповідного фонду, яка досі не вирішена – це саботування ДУСею нормального функціонування створених в 2009 році нацпарків - "Заліського", "Білоозерського" та "Синьогори").

Не слід також забувати про декларування нашою державою намірів вступу до Євросоюзу. Наразі при такому фінансування говорити про збільшення та розвиток ПЗФ не приходиться, а це є однією з вимог європейських партнерів.

Підсумуємо:
1. Фінансування установ природно-заповідного фонду є недостатнім. Особливо страждають від цього служби охорони, які майже не мають ресурсів для виконання своїх обов’язків. Прикладам цього може слугувати випадок браконьєрства в національному парку "Дворічанський" 22 січня, коли внаслідок недостатнього оснащення рейдової групи від дій порушників постраждав начальник його служби охорони.
2. Нинішнє керівництво держави вслід за Януковичем продовжує курс "природи для еліти" - як і раніше, установи що знаходяться в управлінні Державного управління справами, фінансуються краще за інші.
3. Наразі не можна казати про позитивні рухи держави в сфері розвитку територій особливої охорони в напрямку зближення с європейською спільнотою – напроти, 2015 рік для них в фінансовому плані став ще важчим, ніж попередній 2014.

Отже, на наш погляд, щоб не втратити наше природне надбання, яке зберігається на територіях природно-заповідного фонду, на 2015 рік необхідно передбачити кошти, перш за все, на цільове фінансування служб охорони: на формений одяг, необхідну кількість паливно-мастильних матеріалів, забезпечення мінімально необхідним обсягом автомототехніки, засобами захисту. А де це необхідно – й на виготовлення земельної документації та проектів організації території.
*
____________________

КОНТАКТ:
Олег Вяткін, ЕкГ "Печеніги": тел. (066) 804-93-48, trolll_eco@ukr.net

Підготовлено ЕкГ "Печеніги", при використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.

v:5364

Кампании общеукраинские

Теги

User login

__________track masteringtrack mastering

_______Яндекс.Метрика